З нагоди 140-ліття від дня народження земляка на його батьківщині — у Брусилові — провели фестиваль колядок та щедрівок «Коляда Івану Огієнку». Гучною колядою відзначили ювілейну дату і в обласному центрі. Тут у Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбулися різдвяні віншування «Даруй літа щасливії нашій славній Україні» у виконанні народного хору Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка під керівництвом Ірини Біленікіної. Цього ж дня біля пам’ятника Огієнку відбувся мітинг-реквієм, де вшанували пам’ять видатного українця спільною молитвою та квітами.
У Житомирській облдержадміністрації відкрили виставку, присвячену життю і духовно-творчому спадку ювіляра. Тут уперше показали оригінали документів з фондів Державного архіву області: запис у метричній книзі за 2 січня 1882 року про народження і хрещення Івана Огієнка; запис у метричній книзі про його вінчання з Домінікою Литвинчук 3 червня 1907-го та автограф митрополита від 1918 року, коли він був ректором Кам’янець-Подільського державного українського університету. Доповнили архівні документи книжки митрополита, а також картини Валерія Радецького та Миколи Бутковського, лауреатів премії його імені.
Тематичну виставку відкрив і Житомирський обласний літературний музей. Його науковці зробили акцент на літературній спадщині земляка. Справжніми раритетами є книжки вченого 1918 року «Українська граматика. Частина перша. Основи українського правопису» та «Граматика української мови О. Павловського 1818 р.». Цікавою для відвідувачів буде література, передана до музею у 1993-му Канадським товариством розбудови України, зокрема книжки авторства митрополита Іларіона.
Виставку відкрила в. о. директора музею Світлана Гресь поезією Огієнка «Найбільша перемога», показавши присутнім, яким проникливим поетом він був, яку мав внутрішню силу та духовний світ.
Згадали Огієнка і як просвітянина. Зокрема Святослав Васильчук, голова Житомирського обласного об’єднання товариства «Просвіта», зазначив: «В Україні мало уваги звертають на видання літературної спадщини, залишеної нащадкам Огієнком (щоправда, заслуговують на увагу праці доктора філологічних наук, професора Миколи Тимошика). Причина цього — перебування наших державотворців під впливом «ізмів», навішаних Огієнку за часів радянської влади: зрадник, колаборант, український буржуазний націоналіст... Маємо про це пам’ятати і повертати в повному обсязі творчу спадщину Огієнка. Мало знати віхи його біографії — необхідно звернути увагу на те, чого він вчив. А він вчив, як ідентифікувати себе українцями, щоб переважна більшість нашого народу визнавала себе українцями духовно та за переконаннями, не за походженням».
У творчому доробку Огієнка — понад 1800 праць з питань мови, культури, друкарства та історії церкви.
— Він — невивчена постать, яку ще потрібно досліджувати, — розповіла Наталія Хом’як, заступниця директора з навчальної роботи Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв. — Вдячна літературному музею за виставку унікальних матеріалів і документів. Думаю, що вони стануть у пригоді студентам, науковцям і письменникам. На базі нашого коледжу засідає комітет з присудження премії імені Івана Огієнка. Прийом документів уже розпочався і триватиме до 15 лютого. Традиційно в березні відбувається засідання комітету з визначенням лауреатів у п’яти номінаціях: «Література», «Освіта», «Наука», «Мистецтво» і «Громадсько-релігійна діяльність».
На відкриття виставки до літературного музею завітали письменники, бібліотекарі, викладачі та студенти. Екскурсію для них провела провідна наукова співробітниця Надія Маслова. З музичним вітанням виступив Олександр Юзвячик, першокурсник Житомирського музичного фахового коледжу імені В. Косенка.
На знімку: мітинг-реквієм біля пам’ятника Івану Огієнку.
Фото зі сторінки Житомирської міської ради у Фейсбуці.
