У перший день віроломного нападу Росії на Україну шлях ворога з ідеєю швидкого наступу й захоплення столиці проліг через північні громади Чернігівщини. Внаслідок потужного опору та руйнування планів рашистів окремі територіальні громади області стали відрізаними від міст і нині вимушені самостійно вирішувати питання виживання в умовах воєнного стану – для багатьох із них проблемними є доступ до медичної допомоги, відсутність продовольства, проблеми з електропостачанням і зв’язком. Однак люди стійко долають негаразди, готові дати відсіч ворогу і навіть готуються до посівної.

У Городні та Корюківці люди голіруч зупиняли ворожу техніку

У перші дні російсько-української війни жителі прикордонних громад Чернігівщини виходили на дороги і голіруч намагалися зупинити рух колон ворожої військової техніки. Зокрема, такі випадки мали місце в Городнянській і Корюківській громадах. При тому, що жителі прикордоння традиційно, зважаючи на територіальну близькість, мають родинні зв’язки з жителями найближчих населених пунктів Росії – ворожу армію ніхто не чекав і ніхто їй не радів.

Так, у Корюківці на Чернігівщині 27 лютого місцеві жителі зупинили рух ворожої техніки. Як повідомили в Корюківській міській раді, ворожа техніка в’їхала в Корюківку і далі рух того дня не продовжила.

«Люди об’єдналися і спільно з правоохоронцями вели перемовини. Ворог погодився відійти», – йшлося в офіційній інформації міськради. Так само вчиняли і жителі Городнянської громади – масово без зброї вийшли проти агресора і розвернули рух колони ворожої техніки.

Місцева журналістка уточнила, що особливо активними були жінки, а чоловіки говорили з командиром. Російські військові розвернулися. Крім цього, делегація на чолі з місцевим священиком отцем Володимиром ходила на ворожий блокпост, щоб закликати росіян забиратися геть з української землі. Демонстрували свою проукраїнську позицію і мешканці Добрянської громади, де є прикордонний пішохідний перехід із сусідньою Білоруссю. Представники громади на чолі з головою Світланою Бицько вийшли до прикордонної території з українськими прапорами, співали гімн України і висловлювали свою позицію про те, що ані російським, ані білоруським військовим тут не місце.

За кілька днів у Городні група озброєних російських військових заблокувала підходи до міської ради. Як повідомили на сторінці газети «Новини Городнянщини» в соцмережах, у будівлі залишили мера і його заступників.

«Годину місто перебувало в напруженому очікуванні – що вони хочуть і чим все закінчиться? Переговори з керівництвом міста завершилися домовленістю: поки на мерії висить український прапор, міська рада працюватиме, як і раніше, забезпечуючи мінімальні потреби жителів громади», – йшлося в повідомленні. У відео, розміщеному на сторінці видання, міський голова Андрій Богдан зазначив, що працюватиме в міськраді тільки під українським прапором.

Водночас, чужинці попередили: так триватиме доти, доки не буде акцій протесту і терактів з боку місцевого населення. У коментарях місцеві жителі назвали неприпустимим зміну державного прапора на міській раді громади, а також висловили побоювання, чи не станеться зради або провокацій у громаді.

Поведінка ворогів, які спочатку очікували на теплий прийом, на Чернігівщині була доволі стриманою стосовно мирних жителів. Однак згодом, як свідчать перехоплені розмови окупантів, вони отримали наказ вбивати місцевих, не звертаючи уваги на жінок, дітей, літніх людей. Як, приклад, у Мохнатині неподалік Чернігова російські військові розстріляли трьох хлопців, двоє з яких – неповнолітні, лише через те, що ті йшли вулицею під час руху ворожої колони.

Такі дії спонукають місцеве населення протидіяти російським окупантам усіма можливими способами і засобами.

Партизанська війна: відомі й безіменні герої

Чернігівщина в роки Другої світової війни мала славу партизанського краю. Схоже, історія повторюється. І під час російської агресії проти України в ХХІ столітті місцеві жителі налаштовані чинити опір загарбникам. Про партизанський рух у громадах ніхто не говорить, аби не нашкодити своїм. Але про його наявність свідчать перехоплені розмови російських солдатів, де вони скаржаться на партизанів. А голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус розмістив на своїй сторінці фото спаленої ворожої техніки, красномовно підписавши його «Чернігівщина – край партизанської і трудової слави».

Нині населені пункти області живуть за законами воєнного часу – в більшості громад запроваджена комендантська година, організоване патрулювання, особливу увагу звертають на чужинців. Чоловіки вступили до територіальної оборони, контролюють ситуацію і чергують на блокпостах.

У перші дні війни «Укравтодор» звернувся до українців із проханням прибрати дорожні знаки, у першу чергу – вказівники населених пунктів, аби дезорієнтувати ворога. У багатьох поліських селах і селищах вказівники зрізали. А ще місцеві мешканці виявили креативність: виставили на заміну знятих інші вказівники, що яскраво демонструють ставлення жителів Чернігівщини до росіян. Зокрема – в Семенівській і Городнянській громадах. Як поінформував міський голова Семенівки Сергій Деденко, місцеві написали замість назви рідного міста «Русские фашисты, будьте прокляты. Горите в аду!». А на Городнянщині місцеві жителі зробили вказівник «В последний путь Россия».

На багатьох дорогах області місцеві влаштували чисельні завали дерев, щоб бодай на якийсь час зупинити просування ворога. Адже жителі лісових громад знають, у разі потреби, об’їзні дороги, а ворог здебільшого пересувається автошляхами.

«Якщо бензовоз цих скотів попаде на пів години пізніше в точку призначення, це може врятувати життя нашим солдатам, які зараз гинуть у боротьбі з окупантами. Всі місцеві знають, як об’їхати завали. Так, це довше, але в умовах війни це вимушений крок!», – зазначив голова громади Сергій Деденко.

Аналогічні дії вчиняють і жителі Корюківщини. «Ворог має один маршрут – на х…й! Стоїмо! Все буде добре», – заявив Корюківський міський голова Ратан Ахмедов.

У Сновській громаді завдяки завалам на дорозі місцеві зупинили бензовоз, а водія затримали. «Завдяки завалу, влаштованому сіверянами, російський бензовоз у Нових Боровичах заїхав у дерево, водій затриманий. Пальне для дозаправки окупантів не доїхало...», – повідомив місцевий журналіст.

Місцеві жителі виявляють пильність та інформують ЗСУ про пересування ворожої техніки. Чи не найбільшим успіхом такої співпраці стало знищення українськими військовослужбовцями 26 лютого ешелону з 56 цистерн пального.

Влаштовують чернігівці і засідки. В Ічнянській громаді російські військовослужбовці склали зброю, перед цим потрапивши у засідку до мирного населення. Срібнянська громада передала українським військовослужбовцям багатоцільовий броньований тягач МТЛБ та КамАЗ, завантажений трофейними снарядами для реактивної системи залпового вогню «Ураган». Техніку мешканці громади відбили в окупантів та відремонтували.

Мають місце героїчні вчинки. У Ріпкинській громаді мужньо загинув голова організації мисливців та рибалок міста Анатолій Кульгейко. Окупанти вдерлися до його дому з вимогою надати списки всіх мисливців громади, ймовірно, для подальших переслідувань. У відповідь він підірвав гранату. Чоловік загинув, але й вороги теж.

На порядку денному – забезпечення мінімальних потреб людей та посівна

Частина громад Чернігівщини залишаються відрізаними від світу через ворожий наступ та пошкоджені шляхи сполучення, насамперед – мости. Тому керівництво громад зосереджене на вирішенні першочергових проблем в умовах обмежених можливостей, перебоїв з електропостачанням та зв’язком. Зокрема – забезпечення хлібом. Адже окремі громади не мали власних пекарень, а хлібобулочні вироби постачали з сусідніх. Нині почали відроджувати свої виробництва, хоча це доводиться робити в умовах невеликих запасів борошна, дріжджів та олії. Так, запустили хлібопекарню в Парафіївській громаді. «Дякую небайдужим парафіянам за дріжджі, олію, цукор, сіль, а керівництву ПрАТ «Нива-плюс» та «Кремінь» – за борошно», – написала голова громади Галина Петруша. Хліб  роздають підопічним територіального центру соціального обслуговування, найбільш незахищеним родинам. Зокрема, хліб отримали жителі сіл Іваниця, Петрушівка, Власівка, Бережівка, Мартинівка та Парафіївка. Доставка хліба здійснюється згідно з графіком, який оприлюднюється в соцмережах.

Жителька Сосницької громади поділилася з земляками старовинним рецептом хліба на заквасці, бо в громаді закінчилися дріжджі. Це дозволяє налагодити постачання хлібу в населені пункти громади.

Нині люди зайняті підготовкою до посівної. Неподалік одного з сіл Сосницької громади українці розбили колону бензовозів, дизпаливо вилилося, утворивши справжній ставок. Місцеві чоловіки організувалися і вичерпали пальне, щоб використати для посівної.

За словами міського голови Корюківки Ратана Ахмедова, навіть кілька тижнів вимушеного простою тягнуть за собою збитки не лише для підприємців, а й для бюджету України і забезпечення ЗСУ. Звісно, посівна під обстрілами – це виклик і непросте випробування для всіх. Однак селяни вірять, що українці будуть і з перемогою, і з врожаєм.

Чернігів.


На знімках: зі сторінок у Фейсбуці голови Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса та «Новини Городнянщини».