Партизанити загонами в лісах тут не випадає, оскільки у степовому регіоні ті ліси є рукотворними, і проглядаються заледве не наскрізь, надто з безпілотників. Натомість є гущавина дніпровських плавнів та «кам’яні джунглі» міст. І саме в містах, схоже, розгоряється запекла боротьба із російськими загарбниками та їх посібниками.

«Першою ластівкою» став розстріл машини Павла Слободчікова, який був помічником колаборанта – депутата Херсонської міськради Володимира Сальдо. Причому це був не теракт, а показова страта: стріляли з автоматичної зброї просто в лобове скло «Мерседеса». Тобто загиблий бачив месників, котрі прийшли по його душу. Але розповісти своїм покровителям уже нічого не міг.

У Каховці місцеві також від душі відгамселили ще одного адепта Путіна – колишнього депутата облради Павла Філіпчука, «віддячивши» йому за провокаційні заклики та участь у роздачі московської «гуманітарки». Прикметно, що після таких акцій активність наляканих посіпак значно знизилася і в соціальних мережах, і на публіці по всьому регіону.

Але спротив триває. За кілька днів по тому у Генічеську спалили будівлю районного військкомату(на знімку). Це також не випадкова пожежа: адже там зберігався архів із даними про військовозобов’язаних, у тому числі діючих військовослужбовців ЗСУ та учасників АТО-ООС. Окупанти розгорнули на них справжнє полювання, тож таким чином їх позбавили одного з джерел інформації. Можливо, завдяки цьому багато патріотів уникне катівень «руського миру».

Важливо й те, що орки змушені якось протидіяти підпіллю: проводять обшуки, збільшують кількість патрулів та блокпостів, оглядають можливі криївки та змушені брати під захист своїх нечисленних союзників. На залоги у захоплених містах вони відволікають додаткові сили, і це добре: чим більше «штиків» залишається на окупованій території, тим менше їх путінські генерали спроможні відправити на лінію фронту.

А фронт з Херсонщини нікуди не подівся, й гупання розривів снарядів та мін знову дедалі ближче до обласного центру.

Херсонська область.