Сьогодні, в День пам’яті жертв політичних репресій, очільник Закарпаття Віктор Микита провів зустріч із головою Закарпатської крайової організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих Іваном Коршинським. Розмова була тривалою і корисною. Попри нинішню війну, попри неймовірну завантаженість сотнями малих і великих проблем, голова ОВА таки знайшов час відвідати цього поважного чоловіка вдома. А в Івана Юрійовича є чого повчитися.

«Переслідування радянської влади, арешти та багаторічне ув’язнення до таборів ГУЛАГу не зламали патріота. Навпаки, за словами Івана Юрійовича, всі випробування лише зміцнили його віру в обраний шлях», – сказав керівник Закарпатської обласної військової адміністрації.

Віктор Микита разом з Іваном Коршинським, констатують у прес-службі ОВА, згадали і вшанували пам’ять тих, хто віддав життя за незалежність нашої країни та був закатований радянським режимом за політичні погляди.

«Сьогодні ми продовжуємо справу Івана Юрійовича Коршинського, боремося з окупантом на полях битви заради майбутнього, про яке мріяли наші предки. І ми переможемо!» — підкреслив Віктор Микита.

Довідка «Голосу України».

Іван Коршинський – незаперечний моральний авторитет. Він із когорти інтелігентів-закарпатців старшого покоління, які й досі активно впливають на суспільні процеси, бо таке їхнє кредо патріотів, бо, живучи на своїй рідній землі, але за іноземних режимів, усі сили віддавали за те, аби Україна постала як незалежна соборна держава. Відомий лікар-хірург, знаний науковець-медик, доцент Ужгородського національного університету, заслужений лікар України, а ще він – відомий громадський діяч, депутат Верховної Ради України другого скликання і воднораз багаторічний в’язень сталінсько-беріївських концтаборів, а нині – керівник Закарпатської крайової організації політв’язнів і репресованих.

Народився Іван Коршинський 5 червня 1928 року в селі Буштино Тячівського району в працьовитій родині. Сумлінно навчався у народній школі, де в місцевому осередку молодіжної організації «Пласт» зародилася у нього нев’януча любов до рідного краю, до України. На все життя запам’ятав короткочасне існування автономної Підкарпатської Русі – Карпатської України, коли в народній школі була впроваджена українська мова, працював драматичний гурток, посилив свою діяльність «Пласт». Врізалося в пам’ять зібрання біля церкви в Буштині, на якому палко виступав Федір Ревай, голова партії УНО (Українське національне об’єднання), а також віче на сільській толоці, де перед великою ватрою промовляли активісти села на підтримку Карпатської України. Цей незабутній мітинг супроводжувався патріотичними піснями і гімном «Ще не вмерла Україна».

Підлітком вступив до Хустської гімназії, де з 1940 року розгорнула підпільну діяльність молодіжна організація «Юнацтво ОУН». У липні 1942 року вона була викрита, а її учасники засуджені в Мукачеві в палаці «Ковнер» угорським військовим трибуналом на різні строки ув’язнення – від кількох місяців до 12 років кожен. Серед ув’язнених був і член крайового проводу ОУН, буштинець Михайло Орос, студент Хустської гімназії, який разом з іншими гімназистами-старшокласниками з Буштина вплинув на патріотичне виховання Коршинського.

Зробленого в житті Іваном Коршинським вистачило б на кількох успішних людей. Уже в десятирічному віці в школі рідного села очолював «вовченят» – майбутніх пластунів. Вважав себе переконаним українцем ще з 30-х років минулого століття – величних і трагічних часів Карпатської України, коли наш край після демократичної Чехословаччини був окупований угорсько-фашистським режимом Міклоша Горті. У другій половині 40-х – першій половині 50-х років зазнав нелюдських знущань та поневірянь по сталінсько-беріївських таборах за свої політичні погляди. Однак попри все вистояв. Людина з когорти мужніх, цілеспрямованих патріотів, він ніколи нічого не чинив усупереч власному сумлінню.

***

Варто додати, що Іван Коршинський також почесний громадянин міста Ужгорода, автор низки книжок, був великим і щирим другом відомого письменника, Шевченківського лауреата, співавтора сценарію фільму «Тіні забутих предків» Івана Чендея, сторіччя з дня народження якого буде широко вшановуватися вже через тиждень – 20 травня – в усій державі згідно з постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022–2023 роках».

Василь НИТКА.

Фото прес- служби ОВА.