Художник Роман Іванишин.
Її придбав польський волонтер, щоб виставити на одному із зарубіжних мистецьких аукціонів, а кошти скерувати на підтримку нашої країни.
«Власне, картину я виставив на аукціон, щоб допомогти придбати позашляховик для потреб ЗСУ, – розповідає Роман. – Кошти вже передав. Копійка до копійки – і так волонтери назбирали необхідну суму. Як струмочки наповнюють річку, так кожен своїми пожертвами підтримує нині наших бійців».
Художник розповідає, що цей критичний час для митців став періодом переосмислення своєї творчості. Для когось – трамплін для нових проектів, нагода змінити тематику. Взятися за справи, про які до війни й не думалося.
«Життя не зупинилося, – міркує митець. – Війна вже в ньому присутня, і мусимо реагувати на зміни. Насамперед – бути корисними державі. На підході моя інша робота – із сакральним змістом. Сумна нині творчість, але кожен на своєму місці повинен доступними йому засобами допомагати наближувати Перемогу».
Самотність.
Роман Іванишин працює в різних техніках олійного живопису, акварелі. Картини поєднуються барвистістю та багатством кольору, адже для митця найбільш сприятливий стиль – це імпресіонізм. Однак і реалізм необхідний для професіонала як гарантія якості і майстерності. Роботи митця побували на вернісажах в Івано-Франківську, Коломиї та рідному місті. Назбиралося достатньо для персональної виставки. Може, якось після Перемоги виставить на загальний показ. Більшість робіт представлена на огляд у соцмережах, наживо помилуватися красою можна в авторському салоні митця.
Художник постійно розвивається та поповнює колекції новими картинами. «Букети квітів із власного саду, пейзажні картини із сильним емоційним напруженням, картини на релігійну тематику у власній інтерпретації. Іноді з цікавістю малюю в етно-стилі та в стилі ню. Вважаю, що муза – любов до краси, бо тільки це збагачує людину, робить її чистішою та автентичнішою. Мої картини – це моє життя, це мій внутрішній світ, це я», – стверджує Роман Іванишин.
Фото автора.
