Гортаючи сторінки історії, сьогодні зупиняємось на 1944 році, згадуючи депортацію корінного народу з Кримського півострова.
Це біда, яка забрала людські життя та знищила все духовне та культурне, з любов’ю зрощене в Криму. Півострів став плацдармом для переслідувань, несправедливості та антилюдяності.
Здавалося, стільки часу минуло і всі лиха позаду. Однак після окупації Криму росія поновила утиски кримських татар. Тож знову валіза, знову вокзал, знову — квиток у невідомість. І знову — все це з вини Кремля.
Маємо пам’ятати про страшну трагедію кримськотатарського народу, вшанувати пам'ять жертв геноциду та прискорити настання того дня, коли кримські татари та українці повернуться до рідних домівок.
Крим — це Україна. А «рускій мір» маршрут уже знає.
