На оптимістичній ноті працівники Ужгородського держлісгоспу завершують весняну лісокультурну кампанію. (Якщо ж перекласти це словосполучення з мови професійної, то це означає – садити молодий ліс). А розтягнулася ця приємна і відповідальна робота з кінця березня по травень.

– Це пов'язано з різною висотністю розташування угідь у низинних і верхових лісництвах, – розповідає директор лісгоспу Ярослав Кополовець.

Одне слово, коли у долинах уже вповні квітне, у горах ще лежить сніг. Це пояснюється географією. Адже площі цього держпідприємства простягнулися майже на сотню кілометрів – від польського кордону вгорі практично до угорського внизу. І становлять 94 тисячі гектарів. До прикладу, Лютянське – приполонинне – лісництво саме завершує заплановані обсяги посадки і природного поновлення та закладає шкілки і розсадники. Так вирощуватимуть посадковий матеріал основних лісоутворювальних видів дерев, а також – туї і гінкго дволопатеве. На двох з половиною гектарах. Інші площі заліснюють природним поновленням.

Лише цифри:

Протягом весняної лісокультурної кампанії у держпідприємстві «Ужгородський лісгосп» було посаджено лісових культур на площі 4,9 га за плану 4,9 га.

Шляхом лісорозведення створено 1,7 га за такого самого завдання.

Посприяли природному поновленню на 70,9 га за весняного плану 55,3 га.

Закладено шкілок на 0,16 га – переважно породи клен-явір, дуб скельний, ялиця біла.

Висіяно в лісорозсадник 0,15 га.

Доповнення лісових культур на площі 9,7 га.

За словами Ярослава Кополовця, протягом останніх чотирьох років значно зменшився обсяг суцільних зрубів. А відповідно – й лісокультурні площі. Однак підприємство водночас збільшує вирощування посадкового матеріалу з метою реалізації програми Президента України «Зелена країна». Молодими деревцями забезпечують населення і заклади освіти та соціальної сфери.

Усі лісництва (за винятком тих, які відносяться до природно-заповідного фонду, де суцільні зруби відсутні) садять молодий ліс і беруть активну участь у весняній лісокультурній кампанії та розширюють лісові угіддя. Адже велика кількість цих лісостанів – «зелені легені Ужгорода» – охоронні ліси навколо обласного центру.

Нині найбільші площі, які заплановані під природне поновлення, – у Чорноголівському (лісничий Василь Юричко), Дубриницькому (Михайло Мицянка), Порошківському (Едуард Радь), і Великоберезнянському (Андрій Федоришій) лісництвах. А посадили найбільше – у Турицькому, Чорноголівському і Лютянському. Звичайно, все своїми силами. Тож роботи вистачає.

І фішкою нашої розмови з директором Ярославом Кополовцем стала приємна новина: підприємство спільно зі структурами Євросоюзу реалізовує проект будівництва лісового розсадника з закритою кореневою системою. Площа цієї теплиці – два гектари. А особливість у тому, що можна буде висаджувати деревця будь-якої пори року – саджанці будуть у торфових стаканчиках. Наголос робитимуть на корінні у наших умовах породи бук, дуб, а також на дугласію, модрину…

Фото надано Марією Міцянкою.