На знімку: Роман Головченко (у центрі), Андрій Сірий (ліворуч) та Василь Токар.

Весняні птахи принесли на своїх крилах весну, а літаки рашистів — війну та розруху. В частині регіонів держави тривають активні бойові дії, тож під загрозою ще й продовольча безпека. Дуже значущий фронт робіт сьогодні покладено на наших аграріїв. Сільгоспвиробники на мирних територіях взяли відповідальність і за себе, і за тих, кому в цьому році завадили обсіятись окупанти, та докладають максимальних зусиль, щоб українська земля продовжила бути годувальницею для мільйонів людей.

Весняні сільгоспроботи провели вчасно

Фермерське господарство «Головченко і син», яке хазяйнує в Онуфріївській громаді Олександрійського району, має в обробітку понад 700 гектарів. Як розповів його керівник Роман Головченко, весняну посівну вже завершили. «Ранньою весною ми підживили озимі культури, які займають 130 гектарів, — зазначив Роман Олексійович. — А потім взялись до посіву пізніх — кукурудзи, соняшнику та сої. Їхня загальна площа становила 650 гектарів».

На державу надійся, а сам не зівай

На запитання, чи скористались можливістю отримати на посівну пільговий кредит від держави, керівник господарства відповів: «Заявку подали, але не чекали доки надійдуть кошти, а обходились власними можливостями, щоб не втратити дорогоцінного часу. Добре, що з минулої осені ми запаслись пальним, придбали посівний матеріал та засоби захисту рослин. Механізатори господарства отримали «бронь» від мобілізації, тож працювати теж є кому. Із вдячністю за сумлінну роботу відгукується керівник про працівників Сергія Сироватка, Андрія Сірого, Василя Токаря, Ярослава Омельченка, Олеся Головченка, Тетяну Кравченко.

Молоко – у зоні особливої уваги

«Знайти б ще таких відповідальних людей для роботи в тваринництві», — підкреслює керівник господарства, адже тут утримується молочне стадо — 50 корів. На фермі – дефіцит кадрів, хоч заробітна плата виплачується своєчасно. Про це зазначила і керуюча виробничим підрозділом Надія Головченко. Водночас молочна продукція господарства дуже цінується споживачами і за її якість, і за доступну ціну. Отже треба дбати і про належну кормову базу для ВРХ. Тож на полях господарства вкинули у грунт і насіння багаторічних трав, зокрема — люцерни. А пізніше додали ще і суданку на зелений корм.

Не стояти осторонь…

«Не відмовляли, коли до нас звертались по пальне, техніку, — розповів Роман Головченко. — Нашим хлопцям на фронт передаємо м’ясні консерви, іншу продукцію, складаємось коштами на військове спорядження…» Сам господарник у минулому — теж військовий. Нині він не може стримати обурення: «Вважаю, що нижче гідності військового воювати з цивільним населенням — жінками, дітьми, беззахисними старими, як це роблять російські війська. Це не військові, це — бандити, мародери, терористи… Їм нічого робити на українській землі. Ці «асвабадітєлі» скоюють жахливі злочини проти людяності. Намагаються знищити й аграрний потенціал. Приклади цього бачимо на Херсонщині, Миколаївщині та в інших регіонах України. Але я впевнений — український хліб таки стане їм поперек горла».

Фото автора.