Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною» № 1401-IX набув чинності ще у травні минулого року. Проте норми цього закону не розповсюджуються на військових. Аби вирішити цю несправедливість, у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною в особливий період та воєнний» (№ 7464). Авторами цієї законодавчої ініціативи виступила група народних депутатів із різних фракцій: із «Європейської солідарності» – Софія Федина, Ірина Геращенко, «Голосу» – Наталія Піпа,  Соломія Бобровська, групи «Партія «За майбутнє» – Ірина Констанкевич та позафракційна Оксана Савчук.
 
У пояснювальній записці до законопроекту депутати наголошують: хоча національне законодавство й декларує рівні права для жінок та чоловіків у всіх сферах суспільного життя, проте під час реалізації своїх прав громадяни зіштовхуються із системною нерівністю. Зокрема, це стосується трудових відносин у частині поєднання професійної діяльності із сімейними обов'язками та вихованням дітей.
 
«З одного боку, як Конституція України, так і низка законів закріплюють принцип рівності жінок та чоловіків у трудових та шлюбно-сімейних відносинах. Проте, з іншого боку, у чинному законодавстві залишилися норми, які закріплюють та посилюють гендерний дисбаланс і на основі яких сформувалася негативна правозастосовча практика. Йдеться про положення Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», – наголошується в документі.
 
За словами депутатів, хоча законодавчі акти з питань трудових відносин і містять норми, що формально закріплюють право жінки і чоловіка на відпустку для догляду за дитиною, на практиці чоловіки-військовослужбовці зіштовхуються з перешкодами у реалізації такого права. Так, відповідно до ч. 19 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» забороняється військовослужбовцям чоловікам використовувати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років: в особливий період із моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію; в особливий період під час дії воєнного стану. У мирний час таким правом можуть скористатися лише чоловіки, які виховують дитину самостійно (ч. 5 ст. 11 цього ж закону).
 
«У такому разі військовослужбовці-чоловіки повинні обирати між вихованням дитини та військовою кар’єрою, водночас військовослужбовці жінки не постають перед таким вибором, адже мають можливість скористатися декретною відпусткою. Батьки дитини повинні самостійно вирішувати, хто піде у відпустку для догляду за дитиною, зважаючи на їхні особливі сімейні обставини, а також фінансовий дохід кожного. Така теза відображається в ст.ст. 141, 157 СК України, де вказано, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини й усі питання щодо виховання дитини вирішуються батьками спільно», –наголошують автори законопроекту, зауважуючи водночас, що вказані норми Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суперечать нормам Кодексу законів про працю України та Закону «Про відпустки» та є дискримінаційними й патерналістськими за своєю суттю.
 
«Більшість країн НАТО надають відпустку для догляду за дитиною військовослужбовцям-чоловікам на однакових умовах із жінками, до того ж із можливістю використовувати її частинами батьку та матері по черзі (наприклад, Австралія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Канада, Хорватія, Німеччина, Греція, Угорщина, Литва, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія тощо)», – йдеться у пояснювальній записці та зауважується, що право на батьківські відпустки узгоджується, зокрема, з Резолюцією ПАРЄ № 2079 (2015) «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька»;
Директивою 2010/18/EU від 08 березня 2010 року про імплементацію переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки.
 
Тож цим законопроектом народні депутати пропонують усунути вищеописані законодавчі прогалини, зокрема, надати можливість отримувати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини і  військовослужбовцям.