Поставити собі завдання — розібратися у такому надважливому питанні — могла лише людина з потужними знаннями, масштабним досвідом і неабиякої творчої наснаги.
Обравши за епіграф слова Томаса Емота: «Де наша мудрість, що втрачена заради знань. Де наші знання, що втрачені заради інформації», Алла Погорєлова порушує низку 
проблем, які постали на часі. Зокрема, у «Вступному слові» зазначається: «…стійка емоція обурення і здивування, а як же так виходить, що ми самі обираємо депутатів, які недостойні довіри, які безвідповідально поводяться, приймають нерідко несправедливі закони, а потім знову і знову обираємо до парламенту далеко не кращих».
Власне, всі сім розділів наукового дослідження створюють благодатне підґрунтя не лише для роздумів, а й для практичних дій.
Окрім усього, Алла Погорєлова (на знімку) ставить проблему ширше ніж питання парламентаризму. Тому цілком закономірним є твердження у «Висновку»: «Сучасний світ надто складний, щоб сподіватися, що одна країна, одна ідеологія, одна політична доктрина або політична практика в змозі запропонувати переконливий і реальний план спасіння самого життя на Землі, людини і людяності з огляду на те, що монополії на істину не має ніхто, а разом шукати істину надійніше…»
Тож науковці, політики, державні службовці, науково-педагогічні працівники, аспіранти та студенти знайдуть у роботі «Професіоналізм в українському парламенті» вагомі дороговкази у своїй діяльності.
