За інформацією на ранок 28.06, 18 осіб загинули, 36 вважаються зниклими безвісти, їх пошуки тривають, понад два десятки — з пораненнями у шпиталі.

Путінський режим зараз активно використовує ракети Х-22 (на знімку), які створені у 60-х роках та призначалися для ударів по авіаносцях, для ураження цивільної інфраструктури українських міст і селищ. Раніше, 20 травня, саме така ракета знищила будинок культури в Лозовій (Харківська обл.) — семеро постраждалих, включно з 11-річною дитиною.

Військові експерти Defense Exprese проаналізували можливості цієї зброї та варіанти протидії їй. Висновок: застосування Х-22 по містах свідчить про намагання рашистів знищити якомога більше цивільного населення. Навіть у СРСР розуміли, що реальна ефективність тих ракет для удару по містах, з військової точки зору, близька до нуля. Бо їх радіолокаційна система наведення настільки примітивна, що може захопити на фоні землі лише об’єкт типу «окремі промислові споруди».

Саме тому ідеологія використання Х-22 є виключно терористичною, адже вбивство мирних українців для Кремля — це все одно успіх. З огляду на те, що у російського народонаселення (суспільством це важко назвати) є варварський запит на знищення навіть дітей і жінок «братньої республіки».

З іншого боку, враховуючи те, що підтримка тероризму є міжнародним злочином, це дає змогу їх належно покарати, так само як і всіх тих, хто сприяв, здійснював і віддавав накази на акт терору. Будь-які інші виправдання використання Х-22 взагалі відсутні, і про це добре знають і самі пілоти Ту-22М3, які здійснюють ці пуски. Відповідно до алгоритмів використання ракети, оператор має побачити за допомогою радіолокаційної станції Ту-22М3 та радіолокаційної головки самонаведення ракети наземні об’єкти, ідентифікувати їх, визначити саму ціль та захопити її.

Уже на цій стадії можливі критичні помилки в ідентифікації цілі. До того ж Х-22 може перезахопити більш помітну ціль і перенавестись на інші об’єкти. Зокрема, відомо, що одна з ракет, яка завдавала удар по Кременчуку потрапила у стадіон. Вочевидь, через більш радіоконтрастний дах над трибунами.

Про недосконалість системи наведення свідчить той факт, що штатною кількістю Х-22 для знищення типової надводної цілі «авіаносець» є дев’ять одиниць. А в часи СРСР для відпрацювання атак по наземних цілях використовували полігон в астраханській пустелі де були побудовані окремі чіткі радіоконтрастні мішені. Усе це разом уже на стадії доктрини використання Х-22 у випадку війни передбачало її застосування з ядерними боєприпасами. Тобто в радянському стилі радіус кругового відхилення компенсувався радіусом гарантованого ураження.

Через те, що завдання Х-22 — знищення авіаносців, вона створювалася для подолання насиченої системи ППО. Ракета має високу швидкість, що необхідно для мінімізації часу реакції противника та здійснює політ на висоті до 22,5 кілометра. А це не дає можливості її перехопити більшістю зенітних ракетних комплексів й досі...

Однак аналітики вважають: протидіяти ракеті Х-22 може лише сучасний ЗРК, який здійснює безпосереднє прикриття об’єкта.

А найефективнішим засобом боротьби з такою зброєю називають збиття самих носіїв винищувальною авіацією. Водночас, кажуть експерти, зараз Повітряні сили України не мають далекобійних ракет класу «повітря-повітря» та сучасних літаків для таких дій. У випадку наближення на дальність пуску по рашистським Ту-22М3 вони потраплять під вогонь винищувачів прикриття і ворожих ЗРК. Інший варіант протидії ракетам Х-22 є станції радіоелектронної боротьби (РЕБ), використання яких десятиріччями відпрацьовували ВМС США саме проти Ту-22М3 та ракет Х-22...

Військові оглядачі Defense Exprese припускають, що завадити пускам «примітивних» Х-22 можливо теж примітивними засобами. Наприклад, кутниковими відбивачами, які здатні стати для радіолокаційних головок ракети більш помітними цілями, і не виключено, що дезорієнтують її або ускладнять роботу оператора систем наведення на літаку.

За прогнозами аналітиків, з максимальною часткою ймовірності рф у війні з Україною буде розширювати використання Х-22. Більше того, вочевидь вони «прилітатимуть» не тільки з пускових районів у Курській та Бєлгородській областях, але і з території Білорусі. А це означає, що підльотний час ракет Х-22 до таких міст, як Чернігів, Київ, Житомир, Рівне та Луцьк становитиме менш як п’ять хвилин. І до такого ракетного «примітивізму» російських терористів треба готуватися.