Уже з перших днів війни у Лисянській громаді, що на Черкащині, налагодили активну й ефективну роботу волонтерів. Свій центр гуманітарної допомоги добровільні помічники назвали "Країна вільних". Новостворена громадська організація почала щоденно працювати над матеріальним забезпеченням Територіальної оборони, допомагати ЗСУ та внутрішньо переміщеним особам.

- З початком вторгнення російських окупантів в Україну ми були дещо шоковані і розгублені, - розповідає керівник центру Тетяна Синицька (на знімку ліворуч разом з волонтерами Андрієм Процівим та Людмилою Візіренко). - Але вже на другий-третій день страх минув, з'явилася рішучість і бажання чимось допомогти нашій армії, котра стала в нерівний кровопролитний бій з озброєним до зубів жорстоким ворогом. Тому почали гуртуватися, самоорганізуватися. Більшість з нас до цього не мала досвіду волонтерства. Долучили рідних, друзів, колег по роботі та знайомих. Штаб своєї ініціативної групи розташували у приміщеннях споживчого товариства, які нам передали для користування безплатно. І - закипіла робота. Почали збирати кошти, продукти, одяг різними способами: через соцмережі, територіальні громади, навчальні заклади, церкви. Обізвалися благодійники з Івано-Франківська, Чернівців, навіть з-за кордону. Гуманітарні вантажі отримали з Португалії, Польщі. Все у нас побудовано тільки на довірі. Зі складними запитами від військових виручає особиста комунікація. Й так ми достукуємось до кожного. Просто потрібно вміти слухати та чути людей, а також доносити свою думку. Ніхто не відмовляє, навпаки, запитують, що ще потрібно зробити, підвезти, чимось допомогти.

Тетяна Синицька далі розповіла, шо своєрідними центрами з виготовлення тушонок в автоклавах у Лисянській громаді стали села Орли, Будище та Смільчинці. До сліз доводять волонтерів патріотичні вчинки наших селян-пенсіонерів, котрі отримують мізерну ''колгоспну'' пенсію, а також долучаються до допомоги ''синочкам-солдатам''. Хто приносить з десяток яєць, хто кульок цибулі чи часнику, крупи. А пенсіонерка Любов Хоменко на звичайній сільській плиті вже спекла для захисників більш як чотири тисячі смачнющих пиріжків! ''З пиріжками баби Люби, - жартують бійці, - й ворога легше бити''.

Один з підприємців Лисянської громади нещодавно притягнув до гуманітарного Центру цілу польову кухню, яку одразу ж відправили військовим. Кошти на найнеобхідніше, розповідають волонтери, збирають за лічені хвилини. Нещодавно кинули клич придбати змінне взуття для військових - за півгодини зібрали дев'ять тисяч гривень. Сьогодні волонтером став кожен, кому не байдужа доля країни. Хто вірить у Перемогу й наближає її у тилу своєю сумлінною працею та активною громадською роботою.

Черкаська область.

Фото автора.