Заріччя ярмаркує.
За сторінкою старости села Заріччя Надвірнянського району Любові Яворської у Фейсбуці можна складати літопис громади. Один з населених пунктів Делятинської ТГ і справді має чим пишатися. Приміром, лише за один день наприкінці червня звідти відправили на передову нашим бійцям до Миколаївської області 200 тушонок, 20 блоків мінеральної води, гречку, пшеничну крупу, картопляне пюре швидкого приготування.
Населення в Заріччі сягає 4 тисяч осіб. Із цього села служать у Збройних Силах 47 жителів. Однак тут усіх бійців вважають своїми, адже у важкому протистоянні з ворогом спільно виборюють Перемогу. Тож громада відгукується на всі запити: чи то волонтерів, які збирають посилки на передову, чи безпосередньо на прохання від військових частин.
Приміром, захисникам Сєверодонецька передали тушонку, мінеральну воду, каву, сигарети, спрей від комарів, мішок сухого супу, огірки, помідори, вологі серветки, домашню випічку. Для місцевого підрозділу тероборони та бійців 10-ї гірсько-штурмової бригади, з-поміж іншого, придбали ще й предмети особистої гігієни, шкарпетки і нижню білизну. А безпосередньо бійцям-зарічанцям відправили електрогенератор та оливу автомоторну.
"У Фейсбуці - не весь звіт, - каже Любов Яворська. - Детально всі надходження від односельців та інших благодійників описую в Телеграм-каналі нашого села. Так само звертаюся, якщо є якась потреба. Приміром, їхали волонтери на передову, то написала прохання напекти печива без крему. Наші господині жваво відгукнулися. А ще як була біда в Ірпені, Гостомелі та Бучі, то передали півтори тонни вареників".
У селі є чотири релігійні конфесії, однак громада не ділиться, а гуртується навколо якоїсь проблеми. Так було під час відновлення Заріччя після руйнівної повені 2020 року, коли сусіди допомагали одне одному. Нині ж стали єдиною стіною, потужним тилом для допомоги фронту.
"Скажімо, допомагаємо сім'ям наших бійців, намагаємося зігріти і добрим словом, і ділом, бо не можна бути байдужими до переживань, - каже співрозмовниця. - Цієї літньої пори треба й покосити біля хати, заготовити сіно чи щось перевезти. Така підтримка - то екзамен на людяність. Заріцькі люди ніколи не залишали наодинці з бідою нікого, а тим паче, коли Україна у вогні. Напевне, відгукується кров наших предків-зарічанців, кров козацьких сотень, тому ми єдині".
Загалом від початку війни громада Заріччя відправила бійцям на передову 5 тисяч м'ясних закруток. М'ясо свинини та птиці закуповують на кошти уродженця села, а нині жителя США Михайла Гнатюка. Півлітрові скляні банки, кришки для закатування трохи зносять самі, трохи купують. Так само - квасолю, крупи. А вже спеціями забезпечують місцеві майстри-масарі. А ще в селі придбали 6 тонн борошна (стратегічний запас) і напередодні Великодня напекли пасок для бійців та мешканців охоплених активними бойовими діями районів. Передали тоді й понад тонну ковбаси. До всього - допомагають фронту з пальним та іншим. Так само громадою збиралися на спорядження для односельців, термобілизну, військове взуття тощо.
"Хлопці роблять велику справу, - наголошує Любов Яворська. - Як і кожен із зарічанців. У Делятині минулої неділі проводили доброчинний ярмарок. То наші вправні господині вторгували 12 388 гривень, із них 2 400 - дітки нашого ліцею за свої патріотичні вироби та майстер-класи для туристів. Кошти передали до спільної каси організаторам ярмарку - Делятинській селищній раді. Зарічанські смаколики були до вподоби, тож ми організуємо ще не одну таку акцію. Адже це наш посильний внесок у Перемогу".
Опис нинішнього життя передгірського села Заріччя був би неповним без згадки про прийом внутрішньо переміщених осіб. Чимало біженців оселилися у приватних садибах, але частину розмістили в комунальних закладах.
Переселенців тут зустріли по-гуцульському гостинно, щоб хоч якось допомогти загоїти психологічні рани та підсобити матеріально. Чужої буди не буває. Треба вижити разом.
Івано-Франківська область.
Чергова відправка бійцям.
Фото зі сторінки Любові Яворської у Фейсбуці.
