На знімку: Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Президент України Володимир Зеленськийі Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали Спільну заяву щодо рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. 

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Президент Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у парламенті підписали Спільну заяву, якою засвідчили готовність України стати повноправним членом Європейського Союзу.

У заяві три гілки влади зобов’язуються бути відданими цінностям Європейського Союзу, заснованим на повазі до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та прав людини, зокрема до прав осіб, які належать до меншин. Своїми підписами очільник країни, глава законодавчого органу влади та керівник уряду засвідчили налаштованість виконувати всі рекомендації, зазначені у висновку Європейської Комісії та рішенні Європейської Ради. У заяві також зафіксована готовність України втілювати реформи, націлені на досягнення критеріїв членства в Європейському Союзі.

Цитата

Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті МаасІкас (у Твіттері):
«Зворушливо до сліз. Прапор ЄС внесено до сесійної зали українського парламенту. Щоби залишити там».

Під час пленарного засідання з трибуни Верховної Ради виступив Президент Володимир Зеленський. «Набуття членства в Європейському Союзі — це не лише геополітика чи реалізація політичних прагнень, це конкретні речі, конкретні переваги, які приносять користь життю кожної людини в Україні, кожної компанії, кожної державної інституції», — сказав він. «Голос України» публікує промову Президента повністю.

Під оплески народних депутатів у сесійній залі встановили прапор Євросоюзу. Віднині поряд із синьо-жовтим стягом стоятиме й прапор ЄС як символ прагнення України стати повноправним членом європейської родини та якомога швидше ухвалити необхідні євроінтеграційні закони. Очільник парламенту Руслан Стефанчук із цього приводу зауважив: «До сьогоднішнього ранку у мене було дві мрії. Перша — коли у залі Верховної Ради поруч із синьо-жовтим стягом майорітиме прапор Європейського Союзу! Друга — коли я нарешті зніму військовий однострій та одягну білу сорочку з костюмом, щоби проводити пленарні засідання в мирному парламенті. Перша мрія вже збулась. Значить, і друга здійсниться». А також додав: «Верховній Раді України пасує прапор Євросоюзу. І за кольором, і за сенсом».

Тоді до учасників засідання в онлайн-форматі звернулася Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона констатувала: Європа стоятиме за Україну стільки, скільки треба. Очільниця Єврокомісії високо оцінила те, як громадяни України об’єдналися задля збереження своєї держави, демократії й забезпечення роботи всіх інституцій. Як результат — Україна стала кандидатом у члени ЄС, що здавалося неможливим завданням, наголосила вона. Текст цього звернення ми також подаємо повністю (читайте в газеті).

Після урочистостей народні депутати приступили до законодавчої частини своєї роботи. Так, парламентарії ухвалили в цілому законопроект № 7503 про надання начальникам Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області додаткових повноважень (281 голос). Також взяли за основу проект змін до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу
(№ 7426), якими спрощуються бюджетні процедури в умовах воєнного стану для прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування. Також дали зелене світло змінам, які стосуються запровадження спрощеного порядку встановлення фактів народження або смерті особи в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан (№ 7310). Цей документ також ухвалили в цілому. Так само, як і зміни, які стосуються підвищення ефективності Національної служби здоров’я України (НСЗУ) як єдиного державного закупівельника медичних послуг та поліпшення якості медичного обслуговування (№ 6306).

Низку законопроектів ухвалили в першому читанні. Зокрема, проголосували за євроінтеграційні зміни у сфері захисту прав інтелектуальної власності № 6464 та за врегулювання захисту особистих немайнових та майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав (№ 5552-1). За основу взяли також законопроект № 6244, який стосується звільнення від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності малих та середніх груп підприємств та євроінтеграційні зміни у сфері охорони прав на географічні зазначення (№ 5616), а також законопроект № 6478, який врегульовує централізоване та нецентралізоване водовідведення.

У першому читанні 246 голосами парламентарії ухвалили зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення № 7404 щодо можливості проведення судового засідання у справах про адміністративні правопорушення в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтримали й зміни до закону про судоустрій та статус суддів, які дають можливість додаткового повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи з використанням «Дії» та ведення зборів суддів дистанційно у режимі відеоконференції (№ 7315). І зміни, які дадуть змогу осучаснити збір статистичної інформації та встановити періодичність проведення Всеукраїнського перепису населення не рідше одного разу на десять років (№ 5108). Підтримали новий проект закону про офіційну статистику № 5886. І зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які удосконалюють окремі положення досудового розслідування в умовах воєнного стану (№ 7370). У другому читанні і в цілому проголосували за зміни до деяких законів щодо оптимізації трудових відносин (№ 7251).

У п’ятницю народні депутати також майже трьома сотнями голосів ратифікували протокол про утримання дітей (№ 0127). Він складається з 30 статей і визначає право, що застосовується до аліментних зобов’язань, які випливають із сімейних правовідносин, батьківства, шлюбу, включно із зобов’язаннями стосовно дитини незалежно від сімейного стану батьків. У частині ратифікації також підтримали Європейську конвенцію про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами № 0130 і угоду з Туніською Республікою про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах № 0131. Також ратифікували Конвенцію про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах.

Парламентарії 277 голосами ухвалили створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України (№ 7491). Народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі назвав її «комісією з питань права війни та військових злочинів» і назвав таке рішення важливим з огляду на те, що комісія наділена правами головного парламентського комітету з цих питань. А також зазначив: символічно, що очолив комісію харків’янин Олександр Бакумов.

Під час п’ятничного засідання народні депутати також призначили нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Ним очікувано став Дмитро Лубінець. За це кадрове рішення в парламенті зібралося 250 голосів.

Водночас народні депутати відхилили зміни, які стосуються особливості здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану (№ 7316) та законопроект, який спрощує процедуру вчинення правочинів щодо переходу права власності на невеликі земельні ділянки с/г призначення (№ 6199). А також зняли блокуючі постанови про скасування рішення про податкові та митні пільги для індустріальних парків.

Спільна заява Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі

Від імені України та її громадян, які боролися і продовжують боротися за незалежну, цілісну, вільну Україну, безпеку Європи та спільні європейські цінності, вітаємо рішення лідерів держав — членів Європейського Союзу щодо надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС, прийняте на засіданні Європейської Ради 23 червня 2022 року.

Беручи до уваги, що 28 лютого 2022 року, на п’ятий день після початку повномасштабної, неспровокованої, невиправданої та жорстокої збройної агресії російської федерації, Україна подала заявку на членство в ЄС;

базуючись на декларації глав урядів і держав — членів ЄС за результатами неофіційної зустрічі лідерів у Версалі від 11 березня 2022 року за цією заявкою, а також Висновку Європейської Комісії щодо рекомендації надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС від 17 червня 2022 року;

наголошуючи, що прагнення належати до ЄС протягом багатьох років було не лише важливим пріоритетом для України, її урядів та громадян, але й основою демократичних змін та рушійною силою для ключових реформ, заснованих на європейських цінностях;

відзначаючи, що Український народ продемонстрував свою волелюбність та відданість європейським цінностям, зупинивши загрозу демократії у 2004 році народними протестами «Помаранчевої революції» і знову у 2013—14 роках — безпрецедентними протестами Євромайдану ціною сотень жертв українських патріотів під Європейським прапором після того, як керівництво України спробувало відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС;

беручи до уваги, що незважаючи на тимчасову окупацію частини своєї території та людські і економічні втрати, спричинені збройною агресією РФ, продовжувала розвиватись як стійка демократія, постійно наближаючись до ЄС та гармонізуючи своє законодавство з Acquis communautaire;

зважаючи на те, що народ України демонструє безпрецедентну стійкість, залишається об’єднаним та згуртованим у боротьбі проти агресії з боку РФ, яка має на меті позбавлення нашої держави права вибору її зовнішньополітичного курсу, знищення української державності та геноцид Українського народу;

констатуючи, що сьогодні Україна є плюралістичною демократією зі змагальними виборами на національному та місцевому рівнях, яка грунтується на комплексних конституційній, законодавчій та інституційній рамках, що загалом відповідають європейським та міжнародним стандартам;

наголошуючи, що Україна розпочала фундаментальні судову та антикорупційну реформи для приведення судової системи у відповідність із принципами верховенства права, зміцнення судової незалежності та підзвітності, а також створення незалежних антикорупційних органів;

відзначаючи визнання Стороною ЄС здійсненого Україною прогресу у сфері верховенства права та у боротьбі з корупцією, зокрема: посилення незалежності суддів; створення незалежних антикорупційних організацій включно з функціональним Вищим антикорупційним судом; створення в Україні національних правових та інституційних рамок, які забезпечують дотримання фундаментальних прав та відповідають європейським і міжнародним стандартам; фінансової децентралізації в рамках реформи децентралізації; формування активного та наділеного важелями впливу громадянського суспільства, що визначає майбутнє української демократії;

відзначаючи визнання Стороною ЄС, що від початку вторгнення РФ українські інституції повною мірою продемонстрували свою стійкість та ефективність, забезпечивши безперервне функціонування органів державної влади на всіх рівнях;

беручи до уваги висновок Сторони ЄС, що, загалом, у частині політичних критеріїв Україною досягнуто значних успіхів у стабільності інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу до меншин і їх захист, а також рекомендації Сторони ЄС щодо необхідності подальшого: впровадження повною мірою встановлених правових рамок для сучасного державного управління; забезпечення незалежності всіх антикорупційних установ; посилення підзвітності та ефективності судової системи; подолання недоліків у функціонуванні інституцій, що забезпечують дотримання законодавства, особливо у сфері боротьби з корупцією.

МИ ЗАЯВЛЯЄМО ПРО:

відданість статті 2 Договору про ЄС, відповідно до якого Європейський Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, зокрема до прав осіб, які належать до меншин.

неухильне дотримання цих цінностей, які для України є спільними разом з державами — членами ЄС, де панують плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність та рівність жінок і чоловіків. Підтвердженням цього є прийняття 20 червня 2022 року Верховною Радою України важливих рішень — ратифікація Стамбульської конвенції, а також затвердження Антикорупційної стратегії на 2021—2025 роки.

рішучу налаштованість на виконання рекомендацій, визначених у Висновку Європейської Комісії від 17 червня 2022 року та рішенні Європейської Ради від 23—24 червня 2022 року про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

готовність до посилення інституційної спроможності України для забезпечення подальшого прогресу євроінтеграційних реформ, розширення доступу до фінансової підтримки ЄС, належної підготовки та проведення переговорного процесу про вступ в ЄС, а також до ефективної участі України в інституціях ЄС після набуття повноправного членства.

Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ.

Голова Верховної Ради України Руслан СТЕФАНЧУК.

Прем’єр-міністр України Денис ШМИГАЛЬ.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.