Вони виконують завдання у підрозділах Сил підтримки ЗСУ, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Повітряних сил, Військової служби правопорядку та Сил логістики.

Службових собак у війську використовують для охорони різних військових об’єктів, а також для проведення мінно-розшукових робіт.

Нині йде повномасштабна війна. На жаль, на війні не буває як без людських втрат, так і без втрат серед наших чотирилапих помічників.

Загалом за період повномасштабного вторгнення фашистської армії на територію України в армійців загинуло понад 25 службових собак. У кожного з цих випадків своя болюча історія: втрата вірного друга, побратима...

— Зі своїм чотирилапим помічником я познайомився, коли нам його привезли з одеського розплідника. За паспортом його звали Ezzer, бельгійська вівчарка (малінуа), був дуже непосидючим і енергійним, — розповідає про службового собаку кінолог Олег. — Його особливості, навички та призначення я вже більше зміг зрозуміти під час нашого спільного навчання в кінологічному центрі Об’єднаного навчально-тренувального центру КСП ЗСУ. Там він показав усім свою безстрашність, витримку та високий рівень навченості: випускні іспити ми складали на «відмінно». Саме після цього я почав його називати Тайгер (тигр). Не було майже нічого, що могло б його налякати, окрім... води: навіть лапу кумедно піднімав, якщо торкався води.

З невимовною ніжністю та сумом в очах згадує про свого волохатого помічника та друга військовослужбовець.

— Тайгер отримав фах вартового собаки, тому постійно виконував завдання з охорони військових об’єктів. Він майже нікого не підпускав до себе і слухав тільки мої команди, був вірним і відданим, полюбляв проводити час разом зі мною. Коли почалося повномасштабне вторгнення російської армії на територію України, ми якраз з ним виконували завдання на одній з військових баз. Тоді я навіть собі не міг уявити, що через декілька днів ми більше вже не побачимо один одного.

Олега включили до складу групи, яка мала виїхати на перехоплення колони ворожих танків, тоді як Тайгер лишився на базі. Так склалося, що військовому підрозділу Олега довелося відійти в тил, а база опинилася в епіцентрі бойових дій. Уже пізніше до кінолога дійшла сумна звістка про його Тайгера: коли ворожі танки зайшли на територію військової бази, він не злякався, а безстрашно кинувся на один із цих танків, продовжуючи виконувати свій обов’язок з охорони, як завжди на «відмінно»...

Тайгер загинув від поранень... Загинув мужньо, самовіддано і безкорисно, як справжній український військовий пес-охоронець, як відданий друг і побратим, який залишився вірним своєму кінологу, вірним своїй військовій родині... Навіть більше — вірним нашій Україні!

Служба зв’язків з громадськістю Командування Сил підтримки Збройних Сил України.

Фото Служби зв’язків з громадськістю Командування Сил підтримки Збройних Сил України.