У селі Трубиці Костопільської територіальної громади Рівненського району впадає в око квіткова краса біля будинку Миколи і Тамари Ретьманів (на знімку), яку створила дбайлива господиня, посадивши та посіявши не один десяток сортів різних квітів. Своїм цвітінням вони радують людей від ранньої весни до пізньої осені.
Цими днями цвітуть різнокольорові айстри, троянди, хризантеми, майори, алісум та багато інших квітів. Біля хати також плодові дерева, за якими старанно доглядає вмілий господар. На городі за хлівом подружжя садить картоплю, гарбузи та іншу городину для власних потреб. У господарстві також є свині, кози і кури. На їхньому городі й у саду, кажуть люди, — все до ладу.
— Раніше ми жили в Рівному, а сімнадцять років тому переїхали в батьківську хату, — розповідає Тамара Ретьман. — Мій чоловік працював у правоохоронних органах, а я — у сфері торгівлі. Любов до квітів мені ще в дитинстві прищепила мама Ганна Іванівна. А мій тато Володимир Сергійович дуже любив коней. У нього вони завжди були доглянуті.
Хоча значну частину свого життя Микола Іванович і Тамара Володимирівна прожили в місті, не шкодують, що переїхали в село. Кажуть, що тут затишніше і спокійніше, є чим зайнятися. Та й люди тут добрі та привітні. Шкода лише, що асфальтовану дорогу до Трубиців так і не спромоглися прокласти.
Утім, найбільшим їхнім бажанням сьогодні є не це. Вони, як і кожен українець, щодня мріють про те, щоб якомога швидше нашою Перемогою закінчилася війна з росією.
Костопіль.
Фото автора.
