У місті Скадовську вони заблокували доступ до морського торгового порту усім його працівникам. Там встановили блокпости по периметру, а безпосередньо на території розмістили розрахунки протиповітряної оборони. Так, підприємство перетворилося на мішень для обстрілів. І це стало небезпечним для мешканців житлових багатоповерхівок по сусідству.

«Коли в Херсоні щодня стали лунати вибухи, знайомий запросив перечекати неспокійні часи у своїй скадовській квартирі. Ми його запрошенням охоче скористалися — тим паче, що за помешкання платити не треба. Але першої ж ночі над портом з’явився безпілотник, і рашисти відкрили по ньому безладну стрілянину з усього, що було. Наступної ночі вони теж щось збивали, і розпечені осколки зенітних ракет сипалися просто на будинок, де ми оселилися. Тоді вирішили тікати й звідти — зі Скадовська виїхали до віддаленого села», — згадує безробітний херсонець.

Не кращі справи у Херсонському морському торговому порту. До війни ХМТП розпоряджався чималим власним флотом з одинадцяти несамохідних барж та п’яти буксирів різної потужності, без урахування транспорту приватних судновласників-партнерів, задіяного у перевезенні зерна, піску тощо. Усе це нині виходить на воду з волі окупантів, обслуговуючи їхні переправи через Дніпро, й регулярно потрапляє під обстріли. Баржі тонуть, серед членів екіпажів уже є убитий та поранені.

«Не можна стверджувати, що баржі й буксири загарбники відбирали під загрозою зброї. Судна портофлоту їм за першої-ліпшої вимоги охоче надає «призначений» до ХМТП керівник-колабораціоніст — колишній матрос, раніше двічі судимий Андрій Харитонов. Йому допомагає також «перший заступник» Володимир Огіренко: у мирний час він працював у нашому порту головним інженером, а нині спокусився російськими рублями. За їхньої участі розграбовуються і товари на портових терміналах, — розповів власкору «Голосу України» працівник Херсонського морського порту, котрий від роботи на загарбників відмовився. — Постраждали й наші партнери: з 5-го затону на Дніпрі окупанти викрали дванадцять барж логістичної компанії «Грейн-трансшіппінг», які теж бачив на переправах. Скільки з них уціліло, а скільки пішло на дно після влучання ракетних снарядів, поки що невідомо».

Власне кажучи, схема злочинного привласнення об’єктів державного чи комунального майна у окупантів стандартна. До промислового чи торгового підприємства заходить комісія за участю «фахівців» фейкового фонду держмайна. Підприємство, яке не працює, визнають «безгоспним» і призначають туди своє «начальство» з числа колабораціоністів. А зрадники вже починають полювання на членів трудових колективів, змушуючи їх повертатися на роботу і погрозами (часом аж до викрадень та побиттів), і солодкими обіцянками. У такий спосіб на Херсонщині вже «націоналізували» 112 суб’єктів господарської діяльності!