Як розповіли в ОВА, вперше за операційний стіл Сергій став під час інтернатури, 37 років тому. Він каже, що тоді було страшно, а тепер з’являється хвилювання, коли доводиться готуватися до складного пацієнта, для якого хірургічне втручання — єдиний можливий порятунок.
«Є таблиця EuroScore ІІ. Вносиш у неї показники пацієнта. Вона видає відсоток ризику. Він може бути і 80. Ти йдеш в операційну і розумієш, що вірогідність того, що пацієнт виживе, дуже мала. Але лишається ще 20%. Хіба ними можна нехтувати?» — ділиться хірург.
З початком війни значно побільшала кількість тяжких пацієнтів, як й інфарктів через постійний стрес або запізнього звернення до лікаря.
«Нині багато й переселенців серед наших пацієнтів. З Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької областей. У них чимало проблем. Житла немає. Вони втратили все, що мали, і це теж тяжко. Їх ми прооперували вже понад тисячу», — розповідає Сергій.
Доводиться йому оперувати й захисників з проникаючими пораненнями серця — ці втручання особливо складні. Такі операції можуть тривати від двох до п’яти годин. Проводять їх на відкритому серці.
«У нас був 33-річний військовий з вогнепальним осколковим пораненням грудної клітини. Уламок пройшов через легеню, потім серце та застряг у життєво небезпечній ділянці. Інколи цей шматок ворожого металу складно знайти. На рентгені ти його бачиш. Заходиш у серце і не знаходиш, бо він прикритий тканинами», — каже медик.
У таких випадках зупиняють серце. Пацієнт не дихає і стає холодним. Поки команда із п’яти-семи спеціалістів оперує — працює апарат штучного кровообігу. По закінченні людину зігрівають, «вмикають» серце, дихання та повертають на світ Божий.
«Був у мене тяжкий пацієнт. Після операції щороку приходить привітати мене з Днем медпрацівника. Цьогоріч спитав у нього, вкотре вже. Він каже — сімнадцятий раз. Розумієте? Людина живе сімнадцять років! Коли ти це усвідомлюєш, розумієш, що недарма обрав саме кардіохірургію», — впевнений хірург.
Дніпропетровська область.
Фото Дніпропетровської ОВА.
