У обласному центрі досі не можуть запустити всі три заводи місцевого хлібокомбінату – одні ще потребують обстеження території саперами, на інших не повернулося світло, і всім без винятку знаходяться в зонах рашистських обстрілів з протилежного берега Дніпра.

Через це у перші дні після звільнення випічку до обласного центру привозили волонтери, і її всім не вистачало – містяни змушені були стояти за нею у довгих чергах. Тепер знайшовся зручніший варіант: кілька місцевих підприємців, попри обстріли, таки зголосилися відкрити власні заклади громадського харчування і на їх базі налагодили випікання хліба. Його зазвичай теж роздають безкоштовно, оскільки ,брошно та іншу сировину до таких невеличких пекарень надають, як гуманітарну допомогу. У центрі Херсона відкрилися вже чотири пункти, де можна отримати «соціальний» продукт, і це не межа – будуть ще.

Втім, у сусідньому місті Бериславі проблема з випічкою ще гостріша. Втікаючи з цього міста, окупанти викрали деяке обладнання з печей хлібозаводу, а по тому ще й обстріляли його територію, пошкодивши артезіанську свердловину, з якої підприємство отримувало питну воду для використання у технологічному процесі.

Навіть якщо обстрілів не буде (у чому городяни небезпідставно сумніваються), швидко запустити хлібозавод не вийде – потрібен ремонт. А до того часу хліб до Берислава також возять з Миколаївщини, причому манівцями, а не короткою дорогою, де вороги підірвали мости й «засіяли» асфальт мінами.

При цьому рашистські пропагандисти ще й зловтішаються з цього приводу в своїх пабліках: мовляв, он до чого довели людей: чекали ЗСУ і тепер без хліба сидять! Про те, що саме окупанти умисно влаштували на правобережжі Дніпра армагеддон – ніхто нічичирк. 

Херсонська область.