Засяє слава й перемога назавжди!
У герці Україна цілий рік
стоїть.
Йде боротьба
якнайжорстокіша кривава...
І українці не вагались
ні на мить,
Коли накрила їх рашистів
чорна лава.
На захист Батьківщини
піднялися всі.
Навально лютий озвірілий
ворог суне...
Ми об’єдналися
в незламності-красі —
Не повернути знов
у рабство нас минуле.
Цінуєм землю, гідність
та свободу вкрай,
І переможців дух живе
у наших генах.
Ми відвоюємо нам Богом
даний край,
На українських стягах,
прапорах, знаменах
Засяє слава й перемога
назавжди!
Тож визволительці народів
— Україні —
На допомогу, світе,
зараз ти прийди,
Аби не соромно тобі було
віднині.
І на кону стоїть
твоя безпечність теж,
Усі здобутки, велич,
вікові надбання.
Великій допомозі
хай не буде меж,
Допомагайте нам
без крихітки вагання,
Аби росію-терористку
зупинить —
Нехай у лігво повертається
звіряче.
...У небі вічному
відновиться блакить,
В підвалі темному дитина
не заплаче...
Вперед до Перемоги рушмо
дружно всі!
А Україна —
невимовна гордість світу,
Вона духовності звитяжної
носій,
І візьме тільки ПЕРЕМОГУ
на орбіту!!!
З Україною в серці...
З Україною в серці
мандрую,
Аби славить незламність її...
...Я перебіг війни
розкадрую,
За свободу смертельні бої.
Знов волаю про жах
й руйнування,
Які путін Вітчизні приніс.
Про весь біль
й невимовні страждання
Говорити не можу без сліз.
Як же трапилась
в центрі Європи
У наш час ця кривава біда?!
В Україні вогняні потопи
Спричинила
кремлівська орда!
Закликаю:
не будьте байдужі,
Нехай кожен
свій вклад унесе!
Європейці розумні та дужі!
Тільки єдність народи спасе!
Всі рашисти —
людці юродиві...
Україна — життя джерело!
Тож всі разом
в єдинім пориві
Зупинімо нашестя і зло!
У-КРА-Ї-НА!..
У свідомості й серці панує
Лиш однісінька думка, одна:
У-КРА-Ї-НА!.. І рима квітує,
Щоби славить Вітчизну
сповна.
... А із давніх-давен її доля,
Тож гортаю життя сторінки
— Утискала так часто
неволя,
За свободу боролась віки.
Виривалась з оков наодинці,
Потрапляла в залежність
ізнов...
Та палала в серцях українців
До свободи одвічна любов!
І яскравим взірцем
нам слугує
України козацька доба.
Про свободу не мовлю
я всує,
Бо за неї трива боротьба...
Україно моя пресвятая,
Борогодиця й ти на вустах!
Ти епоху новітню роджаєш
І у вічність злітаєш,
мов птах!
Київ.
