Того самого дня, 5 квітня 1710 року, з’явився й документ, який пізніше дістав назву «Конституція Пилипа Орлика». Власне, це була угода між новообраним гетьманом та запорозькою козацькою старшиною. Оригінальна назва документа — «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького». Такі договори, згідно з традицією обрання гетьмана, укладалися й раніше. Відмінністю документа від попередніх договорів гетьманів з московськими царями полягала у тому, що цей політико-правовий акт приймався для всіх наступних українських правителів та був передусім угодою між українськими гілками влади. Пилип Орлик зобов’язався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне та церковне відокремлення України від московії.
Документ не вступив у повну силу через несприятливу міжнародну ситуацію. Одначе договір частково виконувався Військом Запорозьким Низовим у час його перебування в Олешківській Січі — аж до 1733 року.
У тексті документа територія нашої держави зветься Військом Запорозьким, Малою Руссю, Україною.
Нинішня московія переконує увесь світ у тому, що України як держави ніколи не існувало. Тим часом гетьман Пилип Орлик створив першу в Європі модель вільної, незалежної країни. В Конституції Орлика було прописано поняття «вільного народу», основи демократії та правосуддя, соціальні засади цивілізованої держави.
Іронія долі полягає в тім, що документ, у якому це прописано, сучасним московітам не треба далеко шукати: «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» (написані староукраїнською мовою, скріплені печаткою Війська Запорозького) перебувають у московському державному архіві давніх актів!
Та навряд чи хтось із них захоче нині той документ перечитувати — він надто незручний для нинішньої московської влади, надто нагадує про те, про що вони хотіли б забути. Забути — як про ті самі Олешки на Херсонщині, Олешки, що на мапах окупантів іменуються кострубатим словом цюрупинськ.
А як актуально — мов сьогодні написано — звучить оцей пасаж з Конституції Орлика: «...щоб жодне інше іновір’я у Вітчизні нашій не було впроваджено. Якщо таке таємно або явно з’явиться, тоді владою своєю мусить його викорінювати, а проповідництво й поширення його не допускати».
І ще два актуальні абзаци:
«Оскільки... закони близького сусідства нерозривно в’яжуть і тісно поєднують долю козацького народу з Кримською державою, то Військо Запорозьке неодноразово вступало з нею у збройну спілку і приймало її союзницьку підмогу для оборони своєї Вітчизни і своїх вольностей.
Тому, наскільки у майбутньому буде можливим, ясновельможний гетьман повинен домогтися у найяснішого хана через послів відновлення колишніх побратимських стосунків із Кримською державою, оружної підтримки від неї і підтвердження вічної приязні, з огляду на які сусідні держави у майбутньому не зазіхали б на Україну»...
Віктор ГРИНЕВИЧ (за матеріалами з «Вікіпедії»).
