Варто сказати, що результати саміту для України матимуть суттєвий вплив на відновлення справедливості, бо в Рейк’явіку було закладено основи механізму покарання росії за агресію. 

А саме, 46 учасників саміту підтримали створення міжнародного реєстру збитків, завданих рф Україні.

Також вони схвалили започаткування міжнародного трибуналу за злочин агресії та засудили депортацію громадян України, особливо дітей. Ці та інші підсумки саміту «Голос України» обговорив з головою делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи, народною депутаткою Марією Мезенцевою (на знімку). Вона безпосередньо брала участь у саміті, тож розповіла не лише про його офіційні висновки, а й про свої враження і про те, як нині Україну сприймає світ на таких високих форумах.

— Розкажіть про основні підсумки саміту Ради Європи у Рейк’явіку.

— Передусім важливо зауважити саму історичну вагу проведення цього саміту. Лише вчетверте за 74 роки лідери 46 країн — президенти або голови урядів — зібралися на таку подію. Чому він відбувався у Рейк’явіку? Багато хто не розумів, чому Ісландія, то хочу внести ясність. Річ у тім, що якраз нині добігає кінця головування цієї країни в Раді Європи. За нею головування перейме наша країна-подруга Латвія.

Звісно, для нас було важливо, що саме народні депутати від 46 країн ще в листопаді минулого року, передивившись правила, зрозуміли, що в нас є такі повноваження, як ініціатива проведення саміту на найвищому рівні виконавчої гілки влади (тобто очільників урядів. — Ред.). Нас підтримали посли 46 країн у Раді Європи і стільки ж міністрів закордонних справ. Усе це почало рухатися у площину, що стала основою цього саміту.

Такий форум зазвичай дає візію майбутньої діяльності Ради Європи як інституції, котра однією з перших на міжнародному рівні була покликана захищати права людини. В цьому контексті важливо нагадати, що Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ще в березні 2022 року засудила повномасштабну агресію росії проти України, виключивши країну-агресора з Ради Європи за грубе порушення Статуту. Вже тоді Асамблея запропонувала створити й Спецтрибунал (щодо розслідування російських злочинів. — Ред.), що, до речі, теж було підтримано в фінальному комюніке саміту в Рейк’явіку.

Стосовно ж реєстру збитків, то, знаєте, я з вами спілкуюся з міста Харкова. У нас один з найвищих показників за кількістю зафіксованих справ у реєстрі воєнних злочинів — щодо руйнувань, щодо втрати годувальника через примусову релокацію чи депортацію члена родини, геноцид дітей… Усе це, й у тому числі сексуальні, психологічні типи насилля, підпадає під визначення воєнних злочинів, за які українці мають отримати репарації та виплати. Важливо продублювати це на міжнародному рівні, тобто створити верифікатор таких реєстрів, які вже зробила Україна на рівні Генпрокуратури в різних регіонах за заявами фізичних і юридичних осіб. Тобто це буде дубльований, верифікований реєстр, і під нього будуть виділені кошти.

— Хотіла б уточнити, чому так важливо створити міжнародний реєстр? Адже в нас уже є свій, котрий, як ви зазначили, веде Генпрокуратура.

— Для нас дуже важливо, щоб усі ці злочини були визнані на міжнародному рівні, оскільки мова про мільярди коштів й заморожені активи росії, які можна буде використати для виплат. Коли ми будемо заходити в аргументацію цієї теми через міжнародний реєстр збитків, нам буде простіше.

Ця тема пов’язана також з трибуналом, який, вірю, буде створений за першочерговий злочин агресії, який спричинив оці 86 тисяч зареєстрованих на території України справ. Насправді їх набагато більше. Нещодавно ми проводили молодіжний форум, запрошували на нього дітей, молодь з деокупованих районів Харківщини, то повірте, не всі об’єкти ще зареєстровані. Такі ж незареєстровані випадки є на території Херсонщини та інших областей від заходу до сходу і з півночі на південь.

Чому цей реєстр є дуже важливим і практичним? Його підтримали абсолютно всі партнери. Ми бачимо, як виплачувала репарації після Другої світової війни абсолютно знищена Німеччина. Зараз у нас інша історична реальність. Ми розуміємо, що росія жодним чином не має наміру своєчасно і за власним бажанням здійснювати ці виплати. Значить, ми будемо це робити через тиск, санкції, використання заморожених активів.

Загалом питання України на саміті перепліталося з іншими темами. А саме, його учасники обговорювали екоцид. Раніше про це була ухвалена резолюція ПАРЄ. Окремо в формулі миру Президента Зеленського, яку теж підтримав саміт у Рейк’явіку, є тема екоциду. Приблизно на два трильйони доларів завдано збитків нашій екосистемі та природі. Й це лише те, що приблизно пораховано на підконтрольній території. Можемо собі уявити, що відбувається на українському півострові Крим, на Донбасі, в Запорізькій області, Приазов’ї тощо.

Також дуже важливою є тема незаконного переміщення цивільних осіб і депортації українських дітей. Злочином це визнав Міжнародний кримінальний суд, а в квітні цього року ухвалена спеціальна резолюція в ПАРЄ. Зараз наша група під патронатом Президента працює над поверненням діток. Ми закликаємо активніше використовувати свій мандат Міжнародний комітет Червоного Хреста. Адже вони можуть безперешкодно потрапити на територію росії, подивитися табори, в яких перебувають діти. Там не пролітають ракети, тобто це не так небезпечно, як отримати доступ до військовополонених на тимчасово окупованих територіях. Ми дуже сподіваємося, що наші партнери нас почують.

Також, звісно, будемо працювати зі структурами ООН. Ми закликаємо партнерів допомогти нам верифікувати всі такі кейси. Це важливо, адже нині над цими дітьми висить загроза незаконного всиновлення, різних форм насилля, намагання стерти їхню національну ідентичність чи інших примусових заходів, про які дітки вже розказують. Ми розуміємо, що мета росії — долучити цих дітей до молодої армії рф у кампанії проти своєї ж держави. Цьому всьому ми маємо запобігти. Сміливість українських дітей вражає, але маємо розуміти, що кожен день перебування у таких умовах не сприяє покращенню ситуації. Загалом наша місія — це повернути усіх додому.

Окремо хочеться подякувати міністру юстиції Денису Малюсьці та його заступниці Ірині Мудрій за те, що реєстр збитків було опрацьовано на найвищому рівні. Ми очікуємо, що його штаб-квартира буде в Гаазі, в столиці справедливості. Там уже облаштовують відповідні ІТ-засоби, залучають людський ресурс, у чому нам допомагають партнери, для того, щоб реєстр запрацював найближчим часом.

Нагадаю, у липні в Гаазі запрацює робоча група, яка розслідуватиме злочин агресії росії проти України. Це буде та платформа, яка передуватиме самому трибуналу.
Тож ми бачимо, що географія розташування цих органів вже визначена.

— Тобто процес почався.

— Так, раніше говорили про трибунал у Харкові, Ізюмі, Бучі, але ми розуміємо той аргумент, що трибунал має бути міжнародним, щоб забезпечити підтримку світу та базуватися на міжнародному праві.

Хочу також додати, що ми вітаємо те, що наші партнери не просто говорять про гуманітарні аспекти порушення прав людини, вони розуміють, що від поставок ППО, бортів F-16, далекобійної артилерії, снарядів прямо залежить контрнаступ, а відтак — можливості звільнення територій, а також, звісно, реальне відновлення прав людини.

Однією з пріоритетних тем стає розмінування та відбудова територій, а також аспект, пов’язаний з інвестиціями. Тут ми працюємо напряму з приватними компаніями, державними структурами. Ці питання обговорювалися на закритих зустрічах під час саміту в Рейк’явіку.

Народні депутатки Марія Мезенцева, Євгенія Кравчук та Олена Хоменко (зліва направо) на саміті в Рейк’явіку.

— Розкажіть про парламентський вимір саміту?

— Саміту передувало засідання постійного комітету ПАРЄ, до нього входять голови 46 делегацій, віце-президенти та голови комітетів. Ми раді, що саме в цьому скликанні парламенту українська делегація уперше має дуже високе представництво в Асамблеї. Ми маємо віце-президентку ПАРЄ (нею стала Олена Хоменко. — Ред.) та двох голів комітетів. Я очолюю Комітет з гендерної рівності та недискримінації, моя колега Євгенія Кравчук — Комітет культури, науки, освіти та медіа. Такого ще в історії українського парламентаризму не було. Нас (трьох. — Ред.) запросила міністр закордонних справ Ісландії, були дуже раді знову її побачити, а також прем’єр-міністра цієї країни. Вона нам повідомила про передачу дев’яти мільйонів євро на мобільний польовий шпиталь для цивільних та військових.

Також я була ведучою спеціально премії. Комітет рівності та недискримінації заснував спеціальну премію для жінок. Вона названа на честь першої у світі демократично обраної президентки Віґдіс Фіннбоґадоуттір (очолювала Ісландію з 1980-го по 1996-й. — Ред.). Нині їй 93 роки, й вона особисто була присутня під час заснування премії. У своїй промові Віґдіс Фіннбоґадоуттір із захватом відгукувалася про українських жінок у ці важкі часи. Звісно, ми не можемо недооцінювати роль жінок у війську, яких є близько 60 тисяч, жінок у дипломатії, бізнесі, гуманітарній сфері, медичній, освітній тощо. Це дуже важливо, що українська делегація стоїть в основі започаткування таких ініціатив, і що нас одностайно підтримують.

Хочу окремо додати, що на початку нашої роботи, в 2019-му, 2020-му, такої міжнародної підтримки, як зараз, ми не відчували. На самому саміті нам виділили почесні місця, а не десь там у самому кінці. Ми бачили всіх лідерів, з багатьма з них ми вже особисто знайомі. Під час турів наш жіночий дипломатичний батальйон мав зустрічі з очільниками провідних держав — Президентом Франції Еммануелем Макроном, (тодішнім) прем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном, Президенткою Словаччини Зузаною Чапутовою, іншими поважними лідерами. Нам дуже приємно, що нас пам’ятають, поважають, і звісно, Президент Зеленський, який вмикався онлайн, виступив з дуже потужною промовою. Президент подякував усім причетним до створення реєстру збитків.

Загалом маю відзначити, його створення, ще й у такий короткий термін — всього п’ять місяців! — річ унікальна. Нам усі казали, що це нереально. Але дипломатія неможливого продовжується.

Насамкінець хочу нагадати таку історію з саміту: в кулуарах організатори влаштували невеликий концерт, і піаніст сказав: «Пропоную вам перенестися у той день, у якому ви хотіли б опинитися». Я думками поподорожувала в день Перемоги, подумала про те, як ми все це будемо згадувати. Головне, щоб сьогодні наші герої і героїні мали все необхідне для наближення цього дня. А ми на своєму рівні обстоюватимемо їхні інтереси.

Тож, підсумовуючи, можна відзначити, що саміт був справді історичним, на ньому започатковані дієві інструменти, і вже незабаром, 19 червня, почнеться літня сесія ПАРЄ. Ми готуємо потужні заходи щодо військовополонених, депортованих дітей, по темі незаконних збройних формувань, зокрема, групі «Вагнер». Тобто, будемо дуже серйозно відпрацьовувати всі ці аспекти.

Фото зі сторінки Марії МЕЗЕНЦЕВОЇ у Фейсбуці.