Команда однодумців.

Нинішня війна спонукала до оперативного розв’язання нагальних проблем. Часто — зі зміною сфери діяльності. Та є головні пріоритети: допомога Збройним Силам і переселенцям. Саме так можна означити цілі Першого добровольчого хірургічного шпиталю, що понад рік діє на Івано-Франківщині. Нещодавно заклад став одним із переможців національного конкурсу «Благодійна Україна 2022. Благодійність на захисті України» в номінації «Доброчинність малого та середнього бізнесу». А звання «Волонтер року» отримала провідний хірург, ортопед-травматолог Оксана Мироненко.

На заклик відгукнулися відомі медики

«Ключові напрями роботи закладу — це хірургічні операції на кінцівках унаслідок воєнних травм, комплексна фізична та психологічна реабілітація військових, амбулаторне лікування переселенців та безплатне надання медикаментів», — каже гендиректор шпиталю Станіслав Онищук.

І таке каже керівник, який до того 15 років працював у косметології. Власне, нова клініка, яка відповідала європейським рівню і вимогам, із належними ліцензіями, колективом та сучасним обладнанням, і стала базою для майбутнього шпиталю. Головні потреби сьогодення підказали саме таке застосування потужностей закладу.

Нова справа та прагнення якомога швидше створити вкрай потрібний шпиталь передбачали правильний менеджмент. Сформували стратегію, означили місію та цінності, що допомогло поставити на рейки роботу хірургічного й поліклінічного відділень.

Станіслав Онищук першу фахову освіту інженера здобув у Національному університеті нафти і газу, є кандидатом технічних наук. Далі — ступінь магістра у Львівському інституті менеджменту.

Успішно освоїв курс невідкладної медичної допомоги на базі Івано-Франківського офісу Мальтійської служби.

Та для лікування військових потрібні були фахівці, які мали досвід роботи з військовими травмами. На заклик відгукнулися відомі медики, які виявили готовність лікувати на початку навіть безоплатно. Шпиталь став магнітом для досвідчених лікарів та студентів медичних вишів.

«Зараз у нашій команді 30 медиків різних спеціальностей, — розповідає керівник. — Даємо раду при пошкодженнях периферичних нервових волокон. Заклад — один із небагатьох у країні — здійснює спеціалізовані реконструктивні операції рук та ніг, що максимально забезпечують відновлення функцій і точних рухів кінцівок. Крім медперсоналу, запорука успіху — високоякісна спеціалізована апаратура та оснащення. За рік роботи у шпиталі безплатно надали допомогу понад 3,5 тисячі пацієнтів: хірургічну й поліклінічну. Насамперед це колишні військовополонені з Азовсталі та Оленівки, бійці Національної гвардії та Національної поліції, Управління розвідки, інтернаціонального легіону. Нещодавно уклали меморандум із Державною службою з надзвичайних ситуацій на лікування та реабілітацію рятувальників, чия робота має високий рівень травматизації, насамперед через осколкові ураження кінцівок».

Кожен із медиків має свої успішні історії. Приміром, офіцеру медичної служби Оксані Мироненко її пацієнт на знак подяки подарував вишиванку. Він прибув до шпиталю з важким пораненням руки та аж почорнілий від нестерпного болю. Після проведеної операції та реабілітації боєць відновив функції кінцівки.

«Серед медперсоналу багато переселенців, — акцентує Станіслав Онищук. — Приміром, терапевт Богдан Рудковський із дружиною-психологом приїхали з Маріуполя. У період 2015—2022 років обоє працювали в гуманітарній місії в буферній зоні на сході країни, а зараз продовжують лікувати постраждалих від війни людей на Прикарпатті. Каже, що суть роботи одна й та само — використовувати свої вміння та досвід для наближення Перемоги».

Дошка з компліментами

«Дуже тішимося, як наші пацієнти одужують і можуть повернутися до повноцінного життя, — наголошує Станіслав Онищук. — На знак подяки військові встановили в закладі дошку з компліментами. Слова захисників додають нам сили й натхнення робити свою роботу. Для нас за честь, що в шпиталі проходять лікування легендарні й не-зламні воїни, якими захоплюється весь світ. Приміром, допомогли білорусу Павлу Шурмею, який у складі інтернаціонального батальйону став на захист України та отримав важке поранення. До війни він займався академічним веслуванням, а його дружина — українська спортсменка Олена Буряк — учасниця двох літніх Олімпійських ігор».

Оксана Мироненко принагідно наголошує, що після перенесених травм психологічна та фізична реабілітація — першочергові завдання. Іноді для цього треба 5—6 місяців. Після операції телефонує до інших лікарень і дізнається, де є вільні місця для відновлення поранених. Щоб повернутися до соціуму, бійці відвідують навіть дитячі свята, проходять безоплатно реабілітацію в кінно-спортивному клубі.

Психолог шпиталю Анна Галущак вимушено переїхала з Харкова на початку повномасштабного вторгнення та приєдналася до команди шпиталю, щоб теж допомагати бійцям. А ще задіяна в реабілітації. Разом з іншими колегами консультують переселенців у шелтерах, допомагають вибудувати довіру між вимушено переміщеними та місцевими жителями. Використовують методи арттерапії, кінотерапії. Перегляд фільмів здатен замінити сеанс із психологом для ресоціалізації, інтеграції, реабілітації та опрацювання психологічної травми, усвідомлення емоцій, переживань. Ефективність кіно в роботі з травмами підтверджують численні дослідження психологів з Ізраїлю та США.

Цьогоріч поліклініка шпиталю уклала договір із Національною службою здоров’я, й тепер пацієнти обирають тут свого сімейного лікаря і консультуються в різних спеціалістів. На базі закладу можна пройти інтернатуру за спеціальностями «Ортопед-травматологія» та «Анестезіологія». Лікувальний процес складається із сотні задач, які на перший погляд не помітні. Але, наприклад, від того, чи вчасно пацієнту поставлено крапельниці та зроблено перев’язки, залежить швидкість одужання. Тож тут високо цінують медсестер, як-от Ярину Ставничу, Ніну Холод і Людмилу Козань.

Роль волонтерів і благодійників

«Шпиталь став переможцем у 10 грантових проектах. Маємо фінансову підтримку від донорських організацій: іспанської «Лікарі без кордонів», Міжнародного офісу об’єднаної методичної церкви (Чехія), Міжнродного об’єднання Oxfam з офісом у Великій Британії, Польської фундації Alight німецької лікарні St. Franziskus Hospital. А ще допомагають волонтери, як-от наш чеський колега Віт Самек та культурна Асоціація українців у Трентіно Razom», — пишається Станіслав.

Фармацевтичні компанії «Нутрімед», «Тева», «Астрафарм» безплатно забезпечують ліками переселенців. Обласна спілка членів сімей загиблих, померлих та безвісти зниклих в зоні АТО передала гуманітарну допомогу. Всеукраїнський благодійний фонд Zagoriy Foundation так само підставляє плече. Учергове шпиталь отримав ліки, предмети медичного призначення, монітор для вимірювання артеріального тиску від організації Direkthilfe Ukraine, ортези від польської організації AIDUA.

«Енергійна мама Героя Небесної сотні Романа Гурика пані Ірина не втомлюється підтримувати пацієнтів шпиталю, — далі розповідає Станіслав. — Нещодавно привезла машину необхідних речей і смаколиків. Волонтери з Харкова безплатно готують їжу для наших медиків, група волонтерів UAid Direct допомогла з імплантом пораненому бійцю Іванові Кононенку, який у бою отримав травму руки».

Шпиталь залучив грант Івано-Франківської міськради на облаштування кабінету лікаря реабілітаційного центру для ветеранів, членів їх сімей та ВПО. Фінансову підтримку надає міжнародне об’єднання Oxfam спільно із банком «Львів».

Шпиталь активно підтримує постраждалих від російської агресії.

Днями до Херсона поїхали працівники Андрій Ус та волонтери Віт Самек і Василь Співак із різною волонтерською допомогою від благодійників.

Тримають свою лінію оборони

«Від початку ескалації повний курс лікування у шпиталі пройшли майже 150 воїнів, — зазначила голова ОВА Світлана Онищук. — Допомога надається безоплатно завдяки вітчизняним та міжнародним благодійникам. Для бійців організовують екскурсії, походи в гори, театр, кіно. Це сприяє якнайшвидшому поверненню захисників до активного життя. Половина колективу закладу — фахівці із числа ВПО, які застосовують тут свої унікальні знання, вміння й досвід. Шпиталь дуже ефективний та розширюється задля організації сімейної реабілітації. Після війни потреба в таких закладах зберігатиметься. Потрібно набутий досвід не втратити, а втілювати й поширювати на інші регіони».

Роботу Першого добровольчого хірургічного шпиталю високо оцінив і гендиректор обласного госпіталю ветеранів війни, лікар-травматолог Володимир Федоришин, який зазначив, що тут панує затишна атмосфера, позитивна для лікування поранених бійців. Два заклади налагоджують співпрацю.

«Медики тримають свою лінію оборони і продовжують боротьбу за життя кожного українця. Але вдосконалення медичної сфери неможливе без об’єднання всіх сил. Мотивація, взаємопідтримка і згуртованість — це те, що забезпечує успіхи на передовій, навіть якщо ворог має перевагу в техніці та оснащенні. Такий принцип діє й на медичному фронті».

Івано-Франківська область.


Під час інспекції хірургічного корпусу шпиталю.

Фото надано прес-службою шпиталю.