На міжнародній конференції у Мюнхені другого в історії відділення «діамантового ангела» отримувала лікарка Тетяна Костенко (на знімку праворуч), поруч — професор Сергій Московко, завідувач відділення Тетяна Височанська (ліворуч).

Колектив інсультного відділення № 22 Вінницької обласної лікарні імені академіка Ющенка першим у нашій державі удостоєний нагороди «діамантовий ангел». Таких відзнак мають дві: першу отримали у 2018 році на Європейському конгресі медиків в італійському Мілані, другу — у 2023-му в Мюнхені (ФРН). Це найвища нагорода за рятування життя при гострому інсульті від міжнародної ініціативи лікарів ANGELs.

До цієї ініціативи створене у 2004 році інсультне відділення № 22 долучилося у 2016-му. Співпраця зі світовою медичною спільнотою дає можливість отримувати доступ до сучасних рекомендацій та технологій при лікуванні інсультних пацієнтів.

Як вінницькі медики опинилися під крилом «ангелів», автору публікації розповіли завідувачка інсультного відділення Тетяна Височанська та лікарка Тетяна Костенко.

«Від самого початку у нас сформувалася команда, готова працювати по-новому, — каже вона. — Саме це є головною запорукою визнання на міжнародному рівні. Щоправда, треба згадати про надійну і постійну підтримку двох професорів нашого медичного університету імені Пирогова — Сергія Московка і Валерія Іванова. Без них неможливо було б вийти на сучасний рівень роботи».

Три золоті години — на порятунок пацієнта

За що медики отримали відзнаки? Якщо говорити просто, колектив відділення удосконалив процес надання допомоги пацієнтам з інсультом. Вони зуміли «зламати» старий варіант і запровадити новий.

— Раніше хворого із симптомами інсульту «швидка» доставляла у найближчу лікарню, — розповідає завідувачка Тетяна Височанська. — Там його обстежували, починали лікувати, а тоді передавали до нас. Втрачався час.

Пацієнт вчасно не отримував спеціалізовану допомогу. А втрачений час — це втрачений мозок. Що швидше почати лікування, то більше шансів на одужання.

Зміни, про які йдеться, ініціював професор Вінницького медуніверситету імені Пирогова, кардіолог Валерій Іванов. За його пропозицією та активною участю Тетяни Височанської було створено «Школу для медиків першого контакту з інсультним пацієнтом». У ній навчали медиків швидкої допомоги, районних лікарень. Йшлося про долучення до роботи в нових умовах — зміни маршруту пацієнта з гострим порушенням мозкового кровообігу, з місця події його доставляли одразу у Вінницю в інсультне відділення без огляду в районній лікарні.

— З такою пропозицією ми прийшли до департаменту охорони здоров’я, — продовжує Тетяна Височанська. — Керівництво з розумінням поставилося до нашої ініціативи, практичну допомогу надавала головний спеціаліст управління Світлана Швидюк. Активно підтримує нас відтоді і дотепер професор Сергій Московко — завідувач кафедри неврології та нейрохірургії університету імені Пирогова. У пацієнтів і медиків є чітко визначений час — три години. Його називають золотим. Відтоді, як сталася мозкова катастрофа, і до доправлення хворого до нас у відділення маємо вкластися у згадані три години. Якщо вдається це зробити — у хворого зберігається шанс на врятування життя.

Телефон завжди у кишені чергового лікаря

Дехто зі скептиків може сказати: «Що ж вони особливого придумали? Змінили маршрут і все?..». Насправді зміна маршруту «швидких» з інсультним хворим — це тільки частина багатьох змін. Починається все, як каже Тетяна Григорівна, зі звичайного телефону. Цей телефон з єдиним номером завжди у кишені чергового лікаря. Його номер знають у кожній бригаді «швидкої» та в кожній районній лікарні й одразу повідомляють про пацієнта з місця події судинного епізоду.

— Коли мозкова артерія закупорена тромбом або атеросклеротичною бляшкою, припиняється кровоток, не надходить кисень, — каже лікар. — Це і є причиною інсульту. Головний мозок вкрай чутливий до відсутності кровотоку. Його тканини починають стрімко вмирати. За кожну хвилину пацієнт втрачає 1,9 мільйона нервових клітин! Рятують хворого методом тромболітичної терапії. Це «золотий» стандарт при лікуванні інсульту у всьому світі. Пацієнту вводять препарат «Актилізе» — найефективніший на нинішньому етапі. Забезпечують ним за державні кошти. Втім, спершу необхідно не запізнитися — доправити хворого в лікарню у його «золотий» час.

— Повідомлення про те, що «швидка» везе до нас пацієнта, є пріоритетним у роботі відділення, — продовжує Тетяна Височанська. — Після дзвінка персонал готується до його зустрічі. До справи долучається вся команда.

Створення «зеленого коридору» забезпечує черговий лікар. Він попереджає лікаря-рентгенолога, який робитиме комп’ютерну діагностику. Якщо це у неробочий час, рентгенолога викликають з дому. У нас томограф працює 24/7!

При обстеженні СКТ присутній черговий лікар. Разом із рентгенологом аналізують отриманий результат дослідження і вирішують, чи може хворий бути кандидатом на тромболітичну терапію.

Співрозмовниця уточнює, що ухвалення такого рішення є дуже важливим моментом. Адже існує низка обмежень, протипоказань для такої терапії. За необхідності радяться з професором Сергієм Московком. Турбувати його доводиться інколи серед ночі.

Пані Тетяна показує журнал із записами прийняття пацієнтів. Частина прізвищ виділена кольором. «Це ті, хто потрапив до нас у неробочий час або у вихідні чи святкові дні», — уточнює пані Тетяна. Гортаю сторінки, вони рябіють від записів, помічених кольором. Мені показали журнали за період 2020—2023 років. Коли більшість із нас відпочиває чи бачить вночі сни, медики інсультного можуть рятувати комусь життя.

— Якщо правильно і швидко все робити, можна встигнути довезти хворого з будь-якої точки області, — каже Тетяна Григорівна. — Маємо приклади, коли встигали з Піщанки, Оратова, Погребища... Якщо організуватися, «швидка» вчасно доїде навіть із села на краю області. У нас був 17-річний пацієнт, якого вчасно доправили з Оратова. Після лікування він вийшов від нас самостійно. Пригадую ще одного хворого 19-річного віку. Теж врятували. З ними не запізнилися ні їхні рідні, ні колеги у громадах, і ми свою роботу зробили. Коли ставимо на ноги пацієнта, радіємо, здається, більше, ніж їхні сім’ї.

Для порівняння

За інформацією, наданою пані Височанською, протягом неповних семи місяців нинішнього року у їхньому відділенні виконали 130 тромболітичних терапій. Першу з них провели у 2007 році. Тоді вона була перша і єдина за весь рік. Стільки ж було у 2008-му. У 2009-му — 6, 2010-му — 14, 2013-му — 37, 2015-му — 61. Нині таку методику застосовують у середньому протягом місяця 20—25 разів. Це не просто цифри. За кожною з них — врятоване життя!

Нині в області налічується дев’ять центрів з лікування гострого інсульту. Щоправда, не у всіх із них роблять тромболізис.

База передового досвіду для колег з усієї держави

Вінницька обласна клінічна лікарня стала першою серед медичних закладів держави, де запровадили нову схему доправлення і порятунку хворих. Мінохорони здоров’я належно оцінило роботу вінничан, визнало її ефективною. До медзакладу почали направляти медиків з інших областей, аби переймали досвід.

— У нас побувала майже вся Україна, — продовжує Тетяна Височанська. — Ми створили школу лікування інсульту. До речі, ще однією новинкою стало запровадження ранньої реабілітації. Дехто скептично ставився до цього, інколи з подивом запитували: «Ну яка може бути реабілітація, якщо не завершено лікування?». Ми довели, що може. За нашою методикою, процес реабілітації починається мало не з першого дня перебування пацієнта у відділенні.

У 2016-му до Вінниці прибули представники Міжнародної ініціативи AngelsInitiative. Гості були приємно здивовані тим, що побачили у 22-му відділенні. Наш лікувальний заклад долучили до міжнародної ініціативи.

Медики інсультного відділення могли б робити більше. Втім, не все від них залежить. Наприклад, потребує поліпшення матеріально-технічна база. 25 ліжок не завжди вистачає, аби розмістити усіх пацієнтів. Додаткові місця облаштовують у коридорі. На жаль, така реальність.

А як у них?

На конференції у Мюнхені у травні нинішнього року були присутні медики з 52 країн, які борються з інсультом. Вінничани взяли участь у декількох секційних засіданнях. Тетяна Костенко згадує, що звернула увагу на доповідь представника з Малайзії. Він розповів про створення у їхній країні дуже потрібної і зручної в користуванні програми для мобільного телефону. Нею можуть користуватися навіть діти, а також люди поважного віку.

— Коли людина несподівано стає очевидцем судинної події, вона може одразу повідомити про це у медичний заклад за допомогою цієї програми, — каже пані Костенко. — У мобільному додатку є ознаки інсульту. Картинки подано у двох варіантах — фото і відео. Слід порівняти, чи збігаються вони з тими, що видно у людини, яка перед тобою. А далі натискаєш кнопку «повідомити лікарю».

Факт

Інсульт — це «кілер», який цілить у голову. Втрачений час — це втрачені можливості відновлення мозку. Що швидше почати лікування, то більше шансів на одужання.

Вінниця.

Фото надано Тетяною Височанською.