Зарплати чиновникам будуть нараховувати по-новому. Однак реформа оплати праці державних службовців запрацює не раніше 2025 року. Хоча у проекті Державного бюджету на наступний рік, який уряд представив у Верховній Раді 20 вересня, прописана вже оновлена система нарахувань. Щоб ці зміни запрацювали, парламент має ухвалити у другому читанні законопроект № 8222, який прописує єдині підходи щодо зарплат держслужбовців на основі класифікації посад.
У Верховній Раді створили робочу групу, яка готує документ до другого читання. Про те, що має змінити ця реформа, ми говорили із заступником голови робочої групи, народним депутатом від партії «Слуга народу» Віталієм Безгіним (на знімку).
— Законопроект № 8222 посилює частку окладу в зарплаті держслужбовця і зменшує роль премій та надбавок. Чому це важливо?
— Це питання ширше. У нас великі проблеми з державною службою. В суспільстві заведено вважати, що всі держслужбовці погані. Тому що люди роблять висновки на основі поодиноких кейсів, не розуміючи, що йдеться про майже 200 тисяч працівників. А якщо брати всі щаблі влади — про 800 тисяч осіб.
Наталія АЛЮШИНА, голова Національного агентства України з питань державної служби:
«Заробітна плата державних службовців стане прозорою, прогнозованою і зрозумілою. Реформа насамперед спрямована на забезпечення справедливості та зняття ризиків зловживань».
Наша державна служба за рівнем зарплат не конкурентна ні з приватним сектором всередині країни, ні з приватним сектором сусідніх держав, а це після повномасштабного вторгнення й масової міграції стало ще однією гострою проблемою. І не конкурентна з органами місцевого самоврядування: на рівні районного центру працівник державної вертикалі отримує в середньому вдвічі нижчу зарплату, ніж працівник у громаді.
Новий підхід до зарплатного забезпечення, запропонований законопроектом № 8222, покликаний розв’язати це питання й систематизувати відносини між самими міністерствами. Зараз одні мають кращі можливості й удвічі-втричі вищу зарплату. Це означає, що в інших міністерствах — культури чи соціальної політики — вимиваються кадри.
ЦИФРА
163 553 українці працюють на державній службі.
З них 122 410 жінок та 41 143 чоловіки. Понад 36 тисяч посад — вакантні. Майже 4 тисячі державних службовців захищають країну.
Дані Нацагентства з питань державної служби на 30 червня 2023 року.
Законопроект пропонує впровадити грейдову систему й на її основі всі однакові посади вирівняти у зарплатах. Це точкове рішення. Але воно може розв’язати проблему.
— Тож ідеться про те, щоб прибрати нерівність у зарплатах. Хто після впровадження цих змін отримуватиме менше грошей?
— Для більшості державних службовців ця система буде у плюс. Крім тих, чиє основне джерело заробітку — бонуси та супернадбавки.
Несправедливо обділені органи отримають компенсацію
Працівники деяких органів державної влади, які мали великі бонуси до зарплат, після реформи втратять їх. А несправедливо обділені структури — отримають компенсацію.
Про це сказав міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов в ефірі телемарафону «Єдині новини», коментуючи урядовий законопроект № 8222:
«Зараз структура оплати праці складається з мізерного посадового окладу й різноманітних надбавок та премій. Фактично преміальні перетворилися на частину зарплати. Особливо це стосується найнижчих посад — категорії В.
У місцевих держадміністраціях, апаратах судів, органах виконавчої влади зарплати іноді на межі мінімальної. Їх надбавками дотягують до 6700 гривень. Це не відповідає значущості державні служби. І породжує утримування десятків тисяч вакантних посад, щоб мати фонд оплати праці, який можна використати на премії. Так у підрозділі працюють 2-3 людини, а за штатом — 4-5.
Ми хочемо перевернути цю піраміду. Щоб 70 відсотків становив посадовий оклад. А премія буде мінімальна — її платитимуть за виконання конкретних завдань.
Нині є велика диспропорція між однаковими за статусом органами. Наприклад, в антикорупційних органах, роботу яких регулюють окремі закони, не тільки оперативні співробітники — детективи чи аналітики, а також юристи, фінансисти та бухгалтери мають у кілька разів, а інколи на порядок вищу зарплату, ніж їхні колеги на аналогічних посадах у міністерствах або центральних органах виконавчої влади.
Закон передбачає, що рівень оплати в одній сім’ї посад буде однаковий — що в антикорупційному органі, що в місцевій адміністрації. Тож органи, де були великі накрутки, втратять їх. А несправедливо обділені отримають компенсацію», — сказав Олег Немчінов.
З одного боку, нам потрібен так званий deep state (держава в державі. – Ред.), де люди працюють на одному місці 20—30 років. З другого боку, тривале перебування на посаді не завжди дорівнює ефективності. Й напевно несправедливо, що людина, яка 30 років просиділа в кабінеті — вона могла бути ефективною, а могла й не бути, — зі старту має кращі умови, ніж молода прогресивна, яка вирішила присвятити себе державній службі.
— Зарплата враховуватиме важливість роботи та результативність працівника, йдеться в законопроекті. За якими критеріями це оцінюватимуть?
— Нам давно треба переходити на підхід, що всі службовці мають працювати за КРІ (від англійського терміна Key Performance Indicators, ключові показники ефективності. – Ред.). Їх встановлює безпосереднє керівництво. Якщо людина не досягає цих показників, то про яку ефективність самої служби можна говорити.
Від чого залежатиме зарплата чиновника
Згідно із проектом закону № 8222, заробітна плата держслужбовця враховуватиме:
- кваліфікацію та досвід;
- важливість і складність роботи;
- ступінь відповідальності;
- результативність, ефективність та якість виконання посадових обов’язків;
- визначення розмірів посадових окладів з урахуванням Каталогу типових посад та порівняння їх рівня оплати з приватним сектором України.
— У законопроекті йдеться про те, що зарплати держслужбовців порівнюватимуть із зарплатами в приватному секторі. Як це працюватиме?
— Національна агенція з питань державної служби розробила аналітику. Ми розуміємо, що не виходимо один до одного із зарплатами у приватному секторі. Особливо щодо керівних посад.
Але це предмет для поступового зменшення різниці з умовних 40 відсотків до більш прийнятних і лояльних умов праці державного службовця.
Олександр КОРНІЄНКО, Перший Віцеспікер парламенту:
«Зміни оплати праці на державній службі — одне з найскладніших у реформі державного управління. Проте поки цього не відбудеться, досягти серйозних успіхів у просуванні України на шляху до членства в Європейському Союзі буде складно».
— Робоча група розглядатиме правки до законопроекту № 8222. Навколо яких питань передбачаєте найбільше дискусій?
— Найбільш дискусійними, на мій погляд, будуть питання, які стосуються уряду: єдиної системи між міністерствами. Тому що там є істотні перекоси в оплаті праці. І ми розуміємо, якщо Міністерство фінансів має набагато краще зарплатне забезпечення, то воно не захоче, щоб його зрівнювали з міністерствами, які зараз у гірших умовах. Але з точки зору державної справедливості треба виробити єдиний підхід.
ДОВІДКОВО
Верховна Рада 28 липня 2023 року прийняла за основу урядовий законопроект № 8222 про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад.
Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіо-нального розвитку та містобудування створив робочу групу з доопрацювання та підготовки законопроекту до другого читання. Її керівником став голова підкомітету з питань державної служби Дмитро Чорний, а заступником — голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін.
— У проекті бюджету передбачено, що реформа буде впроваджена з 1 січня 2024 року.
— Ні. Те, що подав уряд у бюджеті на 2024 рік, — це не впровадження реформи, а спроба запустити пілотний проєкт і подивитися, як це запрацює.
Законопроект № 8222, за нашим прогнозом, не буде ухвалений до кінця року. А він мав би бути раніше за бюджет. Тож думаю, що система має перезавантажитися 2025 року, якщо все буде успішно на фронті.
Що передбачає законопроект № 8222
Законопроект пропонує виділити дві частини зарплати — основну та додаткову.
- Основна частина — не менш як 70 відсотків зарплати. Сюди входять: посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за ранг, допомога до щорічної відпустки. Оклад визначатиметься на основі класифікації посад державної служби.
- Надбавка за вислугу років становитиме 2 відсотки за кожен рік, але не більш як 30 відсотків від посадового окладу. Нині максимальна надбавка за вислугу років становить 50 відсотків окладу.
- Додаткова частина — не більш як 30 відсотків зарплати. Залежить від особистого внеску в результат роботи органу. Сюди входять премії, компенсації за додаткове навантаження.
- Премія за результатами щорічного оцінювання не може перевищувати розміру посадового окладу. Місячна премія держслужбовця — не більш як 30 відсотків окладу, а квартальна — 90 відсотків.
— Цей закон — частина реформи державної служби. Який може бути наступний крок?
— Я не вважаю, що в нас відбулася реформа державних служб. Були спроби точкових змін, більшість із яких, на мій погляд, не стали успішними.
Нам треба системно переоцінити й зрозуміти, якими хочемо бачити державні служби. Наведу приклад. У кожному міністерстві багато років тому була впроваджена посада державного секретаря. Ця посада мала бути деполітизована. Держсекретар мав стати носієм інституційної пам’яті, знань і політик на той період, коли змінюється політична влада. А що відбувається насправді. За кожної ротації керівного складу міністерства змінюється й держсекретар. Тобто зміна, яка мала принести сталість, нічого не дала. І таких прикладів багато.
Тому треба системно підійти до реформи. Напевно, проблема полягає ще й у тому, що в нас немає єдиного органу, який відповідав би за вироблення політики у сфері державного управління.
Фото зі сторінки Віталія Безгіна у Фейсбуці.
