До Дня Незалежності України Освітній центр Верховної Ради України презентував спеціальну збірку історій від юних українців у межах Всеукраїнської акції єдності «Разом до Перемоги».

Аби про маленьких лицарів нації дізналося якомога більше людей, «Голос України» разом з Освітнім центром Верховної Ради України започаткував на сторінках газети рубрику «Незламні діти».

У дописах збережено стиль і правопис оригіналу. А також представлено малюнки, створені в межах всеукраїнського флешмобу «Діти України за мир».

Вітаю всіх! Мене звати Іляна Афім'їна. Я з Кривого Рогу. Нещодавно моє місто ще було прифронтовим... Як я наближаю Перемогу? Як дитина, я можу наблизити Перемогу, по-перше, гарними оцінками та старанністю. На сумлінне виконання домашніх завдань витрачаю так багато часу, що не маю можливості так гостро відчувати пекучій біль війни. Часто нам задають цікаві завдання, які виконую швидко та натхненно. Праця та саморозвиток допомагають мені старанно вчитися.

По-друге, Перемогу я наближаю творчістю. Обожнюю малювати ще з початкової школи! Малюючи, потрапляю у світ думок, фантазій, відчуттів, спогадів, які передаю на полотні. А ще я люблю писати. Це моє недавнє захоплення. В малюнку чи у вірші кричу про пекучий біль війни. Одна з моїх художніх робіт була представлена на виставці у Кореї. На полотні зображено Україну-Берегиню. Від цієї роботи так і віє теплом України, якого зараз нам всім не вистачає. Отримую перші премії, гран-прі у міжнародних конкурсах на українську тематику. «Різдвяна зірка», «SOLOVIOV ART», «Євро літо», «Квіти надії», «Натхнення» — це лише частина моїх перемог. Зі своїми літературними роботами я теж перемагаю та отримую призові місця на різних творчих конкурсах, наприклад: «Розповім про подвиг», «Творчі канікули», «Собори наших душ», «Об'єднаймося ж, брати мої!».

Деякі мої вірші відомі й за межами країни, наприклад, у Німеччині. Там волонтерять мої родичі, які діляться поезіями з оточуючими. Іноземці розуміють ці відчуття страху і переживання за долю моєї Вітчизни, співчувають та допомагають українцям.

По-третє, тільки почую про збір смаколиків, оберегів чи листівок для ЗСУ, одна з найперших приношу їх. Листівки оформлюю власноруч. З трепетом та любов'ю добираю малюнки та слова підтримки, адже впевнена, що їх так потребують наші славні воїни-захисники.

Я щиро вірю в Збройні Сили України!!! Упевнена, що Все Буде Добре!!! І Все Буде Україна!!!

Афім'їна Іляна — 12 років.
Криворізька гімназія № 114, 
Дніпропетровська область, 
м. Кривий Ріг.

Добрий день! Мене звати Волощук Давид. Мені 9 років.

Уже цілий рік точиться запекла боротьба між добром і злом. Я знаю, що добро завжди перемагає, але ми усі повинні підтримувати сили добра, допомагати наближати День Великої Перемоги.

Звісно, я зі своєю родиною теж наближаю Перемогу. Кожна добра справа — це наш вклад у спільну справу. Моя мама — керівник гуртка образотворчого мистецтва в КЗ «Гайворонський ЦДЮТ». Вона навчає діток малювати, створювати картини, передавати настрої, образи за допомогою кольорів. Свої малюнки ми надсилаємо воїнам, щоб їх підтримати, звеселити.

Також картини ми продаємо під час ярмарків і збираємо кошти на підтримку ЗСУ.

А ще моя мама пече смачне печиво і розмальовує його. Це і писаночки, і новорічні фігурки, і казкові будиночки, і сердечка-валентинки. Багато смачних виробів поїхали на фронт до наших захисників. Нещодавно я зі своїми товаришами виготовляв валентинки для військових. На них ми писали слова подяки і побажання для наших воїнів добра. Також я надсилаю посилки для захисників. Хочу, щоб вони відчували, що ми з ними, що вдячні за все.

Так приємно бачити, що на обличчях воїнів з'являються посмішки, коли вони отримують від нас вісточку, передачу.

Звичайно, я ще старанно навчаюся, адже Україні потрібні освічені люди. Беру участь у Всеукраїнських і Міжнародних творчих та інтелектуальних конкурсах, здобуваю перемоги. Сподіваюся, що найочікуваніша наша

Перемога скоро настане і все буде добре! Все буде Україна!

Волощук Давид — 9 років.
КЗ «Хащуватський ліцей» Гайворонської міської ради Кіровоградської області.