Ще кілька років тому там у чотирьох селах школи перевели на твердопаливне опалення. Замість газу використовують дрова, брикети з торфу та соломи. Все це дає змогу економити на опаленні чималі кошти.
У селах часто школа та дитячий садок розміщені в одному приміщенні. Саме так вони об’єднані в селі Іванівка (на знімку). І відколи в закладі працює твердопаливний котел, проблем із подачею тепла там немає.
Щоправда, як розповіла директорка школи Ганна Калініченко, про запаси палива потрібно подбати наперед. Адже на опалювальний сезон необхідно кілька десятків тонн брикетів. До слова, дрова заготовляють самі працівники школи, допомагають їм і мешканці громади. Праця важка, але виправдана. Адже, маючи запас, в школі та дитсадку не бояться холодів чи перебоїв з подачею газу. Тож для сотні учнів іванівської школи морози не страшні.
У селі Ілавче так само в одному приміщенні працюють заклад загальної середньої освіти І—ІІІ ступенів та дитячий садок. Тут на опалювальний сезон запасають до 70 тонн торфобрикетів, і цей ресурс використовують економно.
Цієї осені денні й нічні температури були доволі високі, тому в темну пору доби котел не запускали. Зате рано-вранці намагаються обігріти все приміщення до початку занять, щоб потім цього тепла вистачило на весь день.
Так само працюють і у Глещавецькій гімназії, де приміщення опалюють тільки до завершення занять. Для того, щоб дітям було тепло і комфортно, дотепер витрачали до 250 кілограмів брикетів на добу. Але щойно похолоднішає, котел працюватиме довше, витрати будуть більшими. Проте їх не порівняєш із колишніми платіжками на газ.
Однак і тут паливо не горить даремно. Адже приміщення гімназії доволі велике — понад півтори тисячі квадратних метрів. А от гімназистів у навчальному закладі не так уже й багато — лише тридцять. Тому й вирішили, що для навчального процесу вистачить першого і лише частини другого поверху.
У селі Сороцькому і тепер можуть порівняти, що зручніше та вигідніше — газовий чи твердопаливний котел. Бо один корпус гімназії і дитячого садка опалюють твердим паливом, а другий — газом.
Дровами тут запаслись, коли робили обрізку дерев. На паливо підуть й аварійні дерева. Загалом цього вистачить на весь нинішній сезон, і закуповувати брикети не доведеться.
У громаді подбали і про те, щоб у кожній школі були генератори, які дають школам змогу працювати навіть під час блекаутів. Практично це означає, що навчальні заклади стали енергонезалежними і можуть доволі успішно долати виклики воєнного часу.
Не менш важлива і економія бюджетних коштів. Адже чи не найбільша стаття витрат у бюджеті навчальних закладів під час холодного сезону припадає саме на оплату палива. Якщо врахувати, що дрова у громаді намагаються заготовити самі, а солому закуповують у місцевих агровиробників, фінансова економія істотна.
Тернопільська область.
Фото з сайту Іванівської громади.
