А після Різдва, яке країна цьогоріч уперше відзначатиме разом з усім цивілізованим світом 25 грудня, політичні партії знов муситимуть звітувати про те, куди витрачають гроші.

Прийняття акта про адміністративну процедуру назвали тихою революцією

Закон «Про адміністративну процедуру» встановлює новий порядок взаємодії держави, органів місцевого самоврядування з громадянами та бізнесом. 

«Скандальні забудови, свавільні інспекційні перевірки бізнесу, позбавлення громадян належних їм соціальних виплат, безпідставні відмови в наданні послуг, корупція та свавілля чиновників — це наслідки відсутності загальної адміністративної процедури в Україні», — пише народна депутатка Лариса Білозір у блозі на Liga.net.

Цей законопроект, каже вона, шість разів виносили в залу парламенту за різних скликань. Але його провалювали. Бо відомства не хотіли міняти радянські правила та процедури.

«Подобається це комусь чи ні, але доведеться прийняти цивілізовані європейські правила життя», — вважає народна депутатка. І додає, що парламентарії нинішнього скликання працювали над документом три роки.

Закон про адмінпроцедуру — це як процесуальні кодекси в судах, але для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Він дає змогу поступово замінити різні порядки в десятках законів, каже експерт Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Процедура ухвалення рішення стає прозорою й зрозумілою. Не можна прийняти негативне рішення щодо особи, не залучаючи її до справи. Людина має право на те, щоб її вислухали, дали доступ до матеріалів справи, обґрунтували негативне рішення й пояснили порядок його оскарження.

Серед найцікавіших положень адвокат Олексій Колток у колонці для «Економічної правди» називає такі:

усі сумніви мають тлумачитися на користь особи. Дії та вимоги особи вважаються правомірними, доки не буде доведено інше;

адміністративний орган зобов’язаний встановити обставини, що мають значення для справи, та, за необхідності, зібрати для цього докази.

У Мін’юсті закон про адміністративну процедуру назвали тихою революцією. Бо він докорінно змінює радянський менталітет у взаємодії держави з громадянами. Запроваджує єдині стандарти в роботі чиновників.
Микита Жуков з Асоціації правників України також зауважує низку важливих новел закону:

«Адміністративний орган не може вимагати від особи документи, якими володіє інший адміністративний або державний орган. Варто сподіватися, що це положення здолає давно не смішний жарт щодо надання довідки про відсутність довідки.

Ще одна неймовірна новела — правонаступництво. В кожного адміністративного органу буде «спадкоємець», який муситиме виконувати всі обов’язки органу, який припинив існування. Тобто тепер чиновники не зможуть відмовити у видачі документів через те, що такого органу більше немає».

Ризикові підприємства перевірятиме податкова

У грудні можуть відновитися перевірки деяких підприємств. 9 листопада парламент ухвалив закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок». Він очікує підпису Президента.

Перевірятимуть підприємства, які працюють із підакцизними товарами, гральним бізнесом та фінансовими послугами.

Але до 1 грудня 2024 року не чіпатимуть фізичних осіб — підприємців першої та другої групи. А також фірми на тимчасово окупованих територіях та в регіонах, де тривають бойові дії.

Повернення податкових перевірок — частина зобов’язань України в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом. Чотирирічна програма МВФ передбачає виділення Україні 15,6 мільярда доларів.

Партії звітуватимуть про фінанси

26 грудня набуває чинності закон № 3337-IX про мінімізацію потенційного олігархічного впливу на політичні партії.

Усі політичні сили будуть зобов’язані звітувати про свої фінанси та майно. Національне агентство з питань запобігання корупції перевірятиме їхні звіти.

Парламентські партії (їх у Верховній Раді дев’ятого скликання чотири: «Слуга народу», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Голос». П’ята партія, яка пройшла в парламент 2019 року, «Опозиційна платформа — За життя», була заборонена в Україні. Більшість її депутатів зберегли мандати й увійшли до різних депутатських груп. — Ред.) будуть зобов’язані подати звіти за 2020—2023 роки протягом 90 днів після того, як закон набуде чинності. Інші політичні партії мають відзвітувати протягом 120 днів.

Понад 3,5 року партії не звітували про витрати — спочатку через ковід, а з 2022-го — через воєнний стан. 10 жовтня НАЗК відновило доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій. Агентство очікує отримати понад чотири тисячі звітів.

«Нарешті Національне агентство зможе перевірити, на що партії витрачали державні кошти, хто їх фінансував і чи не було серед внескодавців проросійських сил. Під час пандемії та після повномасштабного вторгнення парламентські партії продовжують отримувати державне фінансування. Йдеться про майже три мільярди гривень. Прозвітувати перед платниками податків із 26 грудня стане їхнім обов’язком», — прокоментував голова НАЗК Олександр Новіков.

Закон передбачає, що партії можуть класти кошти, які виділяє держава, на депозит у державних банках і отримувати відсотки.

Після наступних парламентських виборів гроші з бюджету отримуватимуть не тільки парламентські партії, а й ті, що набрали на виборах три відсотки голосів, але не потрапили до Верховної Ради.

Однак деякі норми закону експерти критикують, вбачаючи в них лазівки для уникнення відповідальності.

«Достатніми підставами, щоб надати неповну інформацію в звіті, будуть не лише втрата документів та комп’ютерної техніки через бойові дії чи окупацію, а й інші обставини непереборної сили. Використати форс-мажор можна буде не тільки за період воєнного стану, а й за період карантину», — зауважують у «Центрі спільних дій».

Закон про зменшення впливу олігархів на політику важливий для європейської інтеграції. Він є частиною вимог Єврокомісії для початку переговорів про набуття членства України в ЄС.

Факт

Правила співіснування чиновників і громадян в Україні почали врегульовувати 25 років тому — Указом Президента від 22 липня 1998-го № 810 була затверджена Концепція адміністративної реформи.

Верховна Рада 16 листопада 2021 року прийняла Закон «Про адміністративну процедуру». Президент наклав на нього вето. 17 лютого 2022-го закон ухвалили повторно з пропозиціями глави держави. У червні Володимир Зеленський підписав документ.

Підготувала Ірина БУЛАНЕНКО.