У липні 2023 року Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу вирішили додатково посилити енергоефективність у Європейському Союзі та ухвалили нові правила щодо скорочення кінцевого споживання енергії на рівні 11,7% до 2030-го. За оцінками, тертя між рухомими частинами в машинах і механізмах та пов’язане з цим зношування є причиною споживання 25% енергії у світі. Людство зрозуміло, як боротися із цією проблемою, і винайшло мастильні матеріали, які змащують контактуючі поверхні та зменшують тертя.
Європейська рада з інновацій, реагуючи на існуючі технологічні виклики та з метою підтримки новітніх технологій, у межах Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» з 2022 року фінансує проєкт SSLiP «Масштабування суперзмащуваності у сталість». Проєкт спрямований на з’ясування фізичної природи контактуючих поверхонь, тертя між якими може наближатися до нульової. Він передбачає створення нового покоління інноваційних змащувальних матеріалів з метою мінімізації тертя та зношування в машинах і механізмах.
У проєкті співпрацюють наукові організації з Ірландії, Норвегії, Франції, Нідерландів, Німеччини, Італії та України. Україну представляє Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка Національної академії наук України.
Запит на участь у проєкті був підготовлений 2022 року в Києві у співавторстві із співробітниками лабораторії нанохімії функціональних покриттів Людмилою Шарандою та Дмитром Насєдкіним, які зараз є керівниками та відповідальними виконавцями завдань, спрямованих на створення матеріалів на основі кремнію та вуглецю. Запит на конкурсній основі був позитивно оцінений європейською комісією за такими критеріями: науковий рівень інноваційного рішення, запропонованого українськими науковцями, реалістичність комерціалізації результатів та кваліфікаційний рівень українських авторів і виконавців.
Завдання українських науковців полягає у розробці та дослідженні наповнювачів для технічних мастил, які виробляються на основі відновлювальної рослинної сировини. Як наповнювач ми розробляємо синтетичні наноматеріали, іншими словами — неорганічні частинки розміром від однієї мільйонної частки міліметра, поверхня яких спеціально вкрита шаром органічних молекул. Очікується, що у співпраці з європейськими колегами таке поєднання дасть змогу створити мастильні матеріали, здатні мінімізувати тертя та зношування в машинах і механізмах.
Координацію виконавців проєкту SSLiP здійснює всесвітньо відомий науковими досягненнями Триніті-коледж (Дублін, Ірландія), а за випробування створених матеріалів на унікальному науковому обладнанні відповідають провідна інженерна установа Франції — Центральна школа Ліона, та провідна наукова установа Нідерландів — Університет Амстердама. Кожен партнер проєкту має чітку, визначену, взаємодоповнюючу роль та завдання.
Орієнтування фундаментальних наукових досліджень на розв’язання практичних завдань є традиційним для Інституту хімії поверхні. Під час його створення на початку травня 1986-го за ініціативою академіка НАН України Олексія Чуйка співробітники інституту, використовуючи попередній науковий досвід, уже долучилися до проведення дезактиваційних робіт на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС. Завдяки нашим зусиллям влітку 1986 року вдалося захистити від вторинного забруднення радіоактивними аерозолями понад 100 тисяч квадратних метрів бетонованих ділянок під відкритим енергетичним обладнанням біля зруйнованого 4-го енергоблоку.
Участь інституту в проєкті SSLiP та надання Європейською радою з інновацій фінансової підтримки стали можливими завдяки ратифікації Верховною Радою України у 2022 році Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Відповідно до звіту Європейської комісії, який був оприлюднений у листопаді 2023-го, Україна повинна інтенсифікувати зусилля з інтеграції в програму «Горизонт Європа» до початку переговорів про вступ у Європейський Союз.
Юрій ПЛЮТО, науковий керівник української частини проєкту SSLiP.
