На Тернопільщині деякі місцеві сайти поширили інформацію про те, що управління освіти і науки Тернопільської міської ради закуповує картоплю для закладів дошкільної освіти за завищеною ціною. На це одразу відреагувала міська влада: мовляв, усе це фейк і маніпуляція, а насправді закупівлі відбуваються відкрито і прозоро.
Як ідеться в інформації міськради, закупівля була оголошена в системі Prozorro у формі аукціону. Переможцем стає той, хто пропонує найнижчу ціну. До того ж вартість визначено на підставі офіційного листа Тернопільської торгово-промислової палати. В ньому вказано, що за результатами моніторингу на внутрішньому ринку Тернопільської області з урахуванням доставки середня ціна кілограма картоплі становить 25,3 гривні. Цей висновок зроблено на основі аналізу торговельних мереж.
Та остаточна вартість закупленого продукту стає відома лише після завершення тендера. Тож говорити про будь-які цифри наперед не варто.
Усе правильно: саме так має діяти прозора система закупівель. І діє. Але при цьому класикою жанру вже стали «яйця по 17». Чого дивуватися, що суспільство збурюється, коли чує про такі варіанти.
Не на порожньому місці виникла і згадана ситуація з картоплею в Тернополі.
Останніми тижнями вартість бульби справді почала зростати. Якщо з осені ціни тримались у межах десяти гривень за кілограм, то з часом вони почали підніматися до п’ятнадцяти, а подекуди й двадцяти гривень. Сума у 25 гривень за кілограм для багатьох тернополян видається занадто високою, тому люди з низькими доходами, пенсіонери, малозабезпечені родини намагаються віднайти дешевший товар. І таки знаходять.
Але свої пошуки незаможний покупець, котрий усіляко прагне заощадити родинний бюджет, і чиновник, що оголошує закупівлю за кошти з бюджету громади, здійснюють
по-різному.
Зазвичай той, для кого зайві десять гривень на кілограмі картоплі нічого не варті, йде по неї до супермаркету. Для кого це значна сума — знайде гуртівню чи продавця на базарі.
А для чиновника діють свої правила. До уваги в міськраді взяли довідку, в якій указано ціну на картоплю із мереж супермаркетів. Тобто в ній уже закладено витрати на доставку та зберігання товару, зарплату працівників, комунальні послуги і... навіть прибуток, який отримує супермаркет.
Але ж є й інша, так би мовити, «базарна» ціна, де все згадане зведено майже до нуля. І ощадливі покупці орієнтуються саме на неї.
А от бюджетні установи аж ніяк не завжди. Хоча формально важко звинуватити когось у злочині. Адже все робиться за правилами, які розробила і запропонувала держава. Та в результаті спливають то яйця, то яблука, то картопля за цінами, за якими українські родини не можуть дозволити собі купувати.
А якщо повернутися до картоплі, то насправді вагомих підстав для її здорожчання немає. За даними Мінагрополітики, торік українські аграрії зібрали 21,2 мільйона тонн картоплі.
І хоча Тернопільщина не була лідером в її вирощуванні, проте накопано достатньо, щоб прогодувати не тільки свою область. Врожай виявився кращий за позаторішній, тож і бульба на ринку була дешевша.
Аналітики сподіваються, що надалі ціна спадатиме. Адже навесні традиційно виникає проблема зі зберіганням, усі запаси не встигають з’їсти за зиму. Але це буде навесні. А от тендери проводять на початку року — в пік високих цін. Тож дітлахам у дитсадочках, швидше за все, доведеться їсти найдорожчу картоплю.
Тернопільська область.
Фото автора.
