На знімку: скульптура янгола-охоронця при вході до Меморіального комплексу «Національний музей Голодомору-геноциду» в Києві.

Фото з сайту holodomormuseum.org.ua

«230 голосів за! Законопроект — умова отримання допомоги від Канади на добудову та експозицію Музею Голодомору-геноциду пройшов перше читання, написала на офіційній сторінці у Фейсбуці заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради Євгенія Кравчук. — Підтримали за основу законопроект щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду № 10361. Закон є передумовою надання урядом Канади 420 млн гривень на добудову Музею, а також додаткової фінансової підтримки від меценатів та діаспори на облаштування експозиції.

Це стало можливим завдяки проактивній позиції щодо Музею Президента України Володимира Зеленського в діалозі з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Окрім того, в результаті ухвалення цього законопроекту в Музеї з’являться наглядова та експертна ради, до складу яких увійдуть представники фахових та наукових груп, міжнародних організацій закордонних українців та нащадки жертв Голодомору».

Отже, Національний музей Голодомору-геноциду отримає наглядову та експертну ради, куди увійдуть представники діаспори та родичі закатованих голодом. Також у роботі цих консультативно-дорадчих органів візьмуть участь представники фахових та наукових груп. Все це допоможе музею в своїй роботі впроваджувати найкращі міжнародні практики.

«Це ще один крок до відкриття усього комплексу Музею Голодомору для відвідувачів. Добудова музею має стати як символом незламності українського народу, так і способом донесення правди світу про злочини кремля. Ми щиро вдячні всім нашим партнерам за фінансову та експертну підтримку, а також депутатам за посилену увагу до цього питання», — прокоментував рішення народних депутатів т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Нагадаємо, що минулий 2023 рік став роком офіційного визнання багатьма іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору 1932—1933 років в Україні геноцидом.

«Вшанування пам’яті жертв Голодомору вкрай важливе для України. Особливо на фоні повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та її народу. Адже можна провести чіткі паралелі між злочинами росії проти українського народу в минулому та сьогоденні. Це буде сучасна музейна установа, яка використовуватиме доступні та цікаві для відвідувачів форми роботи», — додає Ростислав Карандєєв.

У Мінкульті наголошують, що схвалений урядом законопроект розроблений з урахуванням міжнародного досвіду роботи музеїв, зокрема канадської моделі. Канадські партнери надали свої рекомендації щодо посилення інституційної спроможності музею та модернізації процесів у музейній сфері. Зміни до законодавства є практичним впровадженням цих рекомендацій.

Нещодавно Музей Голодомору-геноциду відвідали Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні пані Наталка Цмоць (на знімку ліворуч) та старша експертка з політичних питань Посольства Канади Лариса Радченко. Після церемонії запалення свічок у Вівтарі пам’яті і вшанування жертв Голодомору гості ознайомилися з експозицією Музею та виставкою «Намір».

Пані Посол також оглянула будівництво другої черги музею. Вона побувала на будівельному майданчику та поспілкувалася з робітниками.

Фото з сайту Національного музею Голодомору-геноциду.