З українського боку у зустрічі взяли участь голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук, заступниця голови Комітету
Марія Мезенцева-Федоренко, членкиня Комітету Олена Вінтоняк, а також голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко та членкині цього Комітету Ірина Геращенко та Єлизавета Ясько.
Голова Комітету з європейських справ Бундестагу Антон Хофрайтер зазначив, що прибув до України, щоби краще вивчити потреби країни, а також привернути увагу до тих питань, які викликають занепокоєння європейських колег. Він зазначив, що у бюджеті Німеччини на допомогу Україні на наступний рік передбачено 4 мільярди євро. Це, на його думку, недостатньо. Антон Хофрайтер сподівається, що Бундестаг зможе збільшити цю цифру, адже цього року у німецькому бюджеті на військову допомогу Україні було передбачено 7,1 мільярда євро. Німеччина, за словами голови Комітету з європейських справ Бундестагу, має продовжувати підтримувати Україну. Антон Хофрайтер також заявив, що його країна дуже уважно стежить за євроінтеграційним рухом України та реформами, які мають супроводжувати цей рух. «Ми стурбовані питаннями свободи слова, децентралізації. Я розумію, що йде війна і діє воєнний стан. І я також розумію, що в Україні зараз неможливе проведення виборів через війну. Але все-таки деякі питання потребують вирішення», — сказав Антон Хофрайтер.
Домініка Помаcка, голова Комітету в європейських справах Польського Сейму заявила, що Польща готова поділитися з Україною своїм досвідом та напрацюваннями щодо процесу європейської інтеграції та подолання викликів, які на цьому шляху постають.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що Україна зараз перебуває в тому стані внутрішньополітичних змін, коли потребує єднання і співпраці. «На початку повномасштабного вторгнення ми були єдині, з великою повагою до політичних позицій, досвіду і знань одне одного. І це давало нам змогу ухвалювати ефективні, стійкі рішення», — сказала голова Комітету. Такої єдності, на її думку, вимагає і ситуація сьогодні, особливо зважаючи на посилення атак рф по Україні, а також важку ситуацію на фронті. Тому всі політики, на її думку, мають бути об’єднанні довкола того, щоби переконати Захід у критичній необхідності України застосовувати далекобійну зброю і завдавати удару по військових цілях в росії.
Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила також на важливості термінової допомоги Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Водночас, зазначила, що звільнення голови «Укренерго» не сприяє підготовці України в надзвичайно важких умовах до того, щоби вистояти в наступний опалювальний сезон. «Це позначиться як на нашій готовності до опалювального сезону, так і на довірі з боку наших партнерів. Особливо, коли європейське Енергетичне Співтовариство було готове виділити кошти на допомогу Україні саме для «Укренерго».
Голова Комітету також закликала німецьких та польських колег не послаблювати зусиль у допомозі Україні. «Бо якщо Україна не встоїть — це російське цунамі накриє всю Європу. Це треба усвідомлювати і розуміти», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Щодо європейської інтеграції — вона додала, що головними викликами залишається інституційна спроможність усіх гілок влади, а також відновлення балансу влади. «Перед нами постає багато ви-кликів із початком імплементації розділу «Основи». Але в ЄС є хороший набір інструментів, щоби нам допомогти. І серед цих інструментів — звіт щодо розширення, який має бути оприлюднений у жовтні. Його можна і треба використовувати, як керівництво до того, на чому Україні варто зосередитися в процесі європейської інтеграції», — сказала голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС.
Заступниця голови Комітету Марія Мезенцева-Федоренко подякувала європейським партнерам за допомогу у створенні Реєстру збитків для України. Бо він є першим кроком до створення механізму, який забезпечить справедливість та компенсацію для України та її громадян. Також Марія Мезенцева-Федоренко наголосила на тому, як важливо європейську інтеграцію комунікувати на рівні громад — надавати їм інформацію про можливості, які відкриває процес приєднання до ЄС, про інструменти, а також як ці інструменти використовувати.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.