Мія (Марічка Крумшин) — талановита львівська співачка з сильним чарівним голосом та ефектною зовнішністю. Фіналістка українського відбору Євробачення-2010. Поезія її пісень запам’ятовується надовго. Саме з Мією — наше коротке інтерв’ю.— Ти з’явилася на світ у родині священика. Чи не звідти потяг до пісні?
— Навряд чи потяг до пісні так легко з’являється у дітей, які народились у сім’ї священика. У моєму випадку батько досі не до кінця розуміє моє хобі. Хоча, звичайно, моїми успіхами пишається. Втім, як і кожен батько.
— Ти народилася в Латвії. Відчуваєш себе дочкою двох країн чи однієї?
— Хоч я народилася у Даугавпілсі, мої батьки українці, тож почуваю себе дочкою однієї батьківщини. Батьківщина може бути тільки одна.
— Розкажи про свій псевдонім: звідки він узявся?
— Моє справжнє ім’я — Марія. Ще коли я з батьками мешкала в Латвії, мене часто звали Мія, і так якось згодом звиклось... А потім я вирішила довго й не розмірковувати про те, який взяти собі псевдонім.
— А рідні-друзі-знайомі як до тебе звертаються?
— Вдома — Марія чи Марічка, в шоу-бізнесовому колі я для всіх Мія. А от як до мене звертаються мої найближчі друзі, я поки що не скажу. Саме так планую назвати свій дебютний альбом.
— Продюсери формують твій репертуар чи ти теж маєш право голосу?
— У репертуарі — повна свобода, якщо переконати продюсерів, що саме ця пісня мені підходить, що цю пісню полюбить слухач. А я наполеглива, тому мій вибір схвалюють.
— Які композиції тобі подобаються в твоєму репертуарі?
— Кожна! Звичайно, що «Вона» для мене особлива, бо вивела до участі у фіналі Євробачення-2010. «Розпач» (автор Н. Карпа), що стала моєю візитівкою...
— Яку музику ти сама любиш слухати?
— Дуже різну. Слухаю симфонічну, коли хочеться розслабитись чи почитати книжку, а з улюблених виконавців це Sade, Stіng, B. B. Кіng, Madonnа...
— А які обираєш фільми та книжки?
— Кіно — історичне або психологічний трилер. А книжку обираю за відгуками друзів і знайомих. От зараз радять Люко Дашвар «Молоко з кров’ю»... А взагалі я ще змалку була фанатом біографічних книжок.
— Чого б ти хотіла досягти своєю творчістю?
— Об’єднання, примирення — від двох ворогів до ворогуючих націй. Хотілося б, щоб люди були простішими, менш гордими. Артист, якщо він такий насправді є, а не сам себе вважає таким, може мати надзвичайно великий вплив, значно більший, ніж політик. Ми недооцінюємо силу музики...
— Ти більше хто: жорсткий прагматик чи ідеалістка?
— Раніше в мене був жорсткий максималізм: чорне або біле, любов або ненависть. А сьогодні, якщо я щось хочу, — я це отримаю. І зроблю це спокійно, так просто, як ходжу за газетою до кіоску. Бо це бажання справді моє, а не нав’язане. Інакше ти нічого не отримаєш...
Київ.
Фото з архіву співачки.
