Інженер, якого ведуть музи

Хобі є у всіх. Хтось колекціонує марки, хтось вишиває хрестиком, хтось збирає пазли. Але дуже рідко захоплення стає сенсом життя, приносячи не тільки задоволення, а й творчу розрядку, поряд з певною популярністю.

Наш сьогоднішній герой саме з таких.

Тимофій Ведерник уперше заспівав у три роки. Ще не вміючи говорити. У тринадцять написав першого вірша, з п’ятнадцяти зайнявся гітарою. Але прийшов час здобувати професію, потім робочі будні інженера, і музика з поезією не те щоб забулися, але відступили на другий план.

Поки не настав рік 2007. Коли Тимофію порадили взяти участь у відбірному турі фестивалю «Срібна підкова». Спробував. Вийшло непогано. Перше місце й прихильність членів журі, серед яких Сашко Лірник і Ольга Богомолець.

Хлопець зрозумів — воно того варте. Благо, на той час він був уже не один.

На наступному фестивалі «Київська Русь» виступав уже рок-гурт «Артіш» (у перекладі із санскриту ар — земля, тіш — спокій). Гурт, що вирішив не зациклюватися на одному музичному стилі, який грає блюз, рок-н-рол, хард-рок і лірику. Знову ж таки не даремно. Лідера «Артішу» відзначено як гарного перспективного поета. І понеслося. Призове місце плюс диплом «За внесок у розвиток української і національної культури» на «Фольклорамі», участь у фестивалях «Країна мрій» і «Трипільске коло»; записи для радіо «Промінь», «Культура», «Європа ФМ»; концерти в пабах і клубах. У перспективі — використання пісень Ведерника у фільмі досить відомого українського режисера.

Цілком імовірно, що на музичному небокраї сходить нова зірка. Познайомимося з нею ближче.

Муза до Тимофія приходить найчастіше ночами й завжди несподівано, а при написанні віршів дороговказною зіркою для нього виступає стихія любові. Більшість текстів для групи Ведерник пише українською мовою (може, тому що мама — львів’янка), хоча прекрасно володіє і російською. Тексти орієнтовані насамперед на молодь, але їх з інтересом слухають і люди старшого віку. Цінує музику 1970-х і творчість Велимира Хлєбнікова. Любить використовувати в своїх віршах сучасні образи й порівняння.

Вважає себе в першу чергу рок-виконавцем. Потім одночасно поетом, музикантом, хіпі, інтелігентом і забіякою. Захоплюється велоспортом, айкідо, йогою, медитацією, не курить і не п’є. Вважає, що Україні не вистачає своєї хорошої музики й текстів. Завжди обіцяє боротися з несправедливістю і бажає читачам «Голосу України» любові й теплого прекрасного літа.

Йому лише 31 рік. Попереду ще багато часу для творчості. І, можливо, через пару літ у наших рок-класиків, які заспокоїлися і запливли жирком, з’явиться справжній конкурент, спроможний підірвати музичне співтовариство й стати одним із кращих українських рок-музикантів сучасності.