Спочатку — кілька цитат з інтернет-видання «Ландшафтна архітектура»:

«Величезну популярність у киян має Гідропарк, який охоплює територію Труханового, Венеціанського та Долобецького островів площею понад 800 га. У літні дні тут відпочиває до 200 тис. осіб, які буквально за лічені хвилини дістаються сюди із центру міста».
«Незважаючи на численні споруди, що з’явилися останнім часом, архіпелаг зберігає природній характер краєвиду, де переважають звична для річкової заплави рослинність, піщані мілини, затоки, вузькі протоки, луки. Прикрашає Гідропарк чудова панорама високого правого берега з ансамблями Києво-Печерської лаври, Видубицького монастиря, Володимирською гіркою».
«Формування протяжних, розміром у десятки кілометрів, паркових систем із широким використанням води стає примітним явищем у сучасному містобудуванні. Як правило, в гідропарках зорганізується ціла система водойм із диференціацією їх за родом занять і відпочинку (купання, спокійний відпочинок, риболовля тощо. — Підкреслено ред.)».
Наводячи приклади використання таких територій у світі, фахівці розповідають, як слід вирішувати архітектурно-мистецькі, інженерні, біологічні й гігієнічні завдання створення комфортного довкілля.
Тут саме час сказати: «Ох...» Адже в інших країнах, щоб облаштувати такий комфорт, гідропарки створюються навіть штучно! А кияни воістину Божий дар перетворили на отруєну нечистотами територію з «наливайками», встановивши біля берегів величезні палубні готелі, які не мають систем очищення і скидають відходи в місця, де люди купаються. Тут відсутня централізована каналізація, а вигрібні ями перетворилися на смердючі джерела інфекції. Кабінки ж біотуалетів встановлено швидше про людське око, ніж для використання за призначенням. Вода туди не подається через малі потужності електромережі. Як, утім, і питна.
З іншого боку, які тільки прожекти облаштування Гідропарку не створювали! На щастя, вони канули в Лету, адже їхнє завдання було одне: забудувати! Тепер нова ідея — створити тут місто спорту. Здавалося б, слава Богу, адже й досі сюди приходили любителі поганяти футбольний м’яч, пограти у волейбол.
Але... Незадовго до Євро-2012 спритні підприємці вирішили цю справу «облагородити»: побудували майданчики — для пляжного волейболу, баскетболу, футболу, щоправда, обнесли їх височенними парканами-сітками з хвіртками, що замикаються. Для більшої ваги на відкриття витягли голову КМДА Олександра Попова. Навіть білборд установили: побудовано під його патронатом. Тепер заняття тут спортом платні: година гри тільки для команди-любителя становить 200 грн. 
Окрема тема — алкоголь і пиво, що течуть рікою, через що Гідропарк уже називають «Водкою-лендом». А також різні «клуби», в яких шукають пригод любителі дешевих розваг і послуг дівчат-продавчинь, котрі вдень торгують у прилеглих МАФах. Особливою нахабністю відзначився пляжний нічний клуб «Бора-Бора», що захопив істотну частину пляжу «Молодіжний».
«Голос України» уже вкотре звертає увагу й київської влади, й правоохоронних органів на неподобства, що кояться в Гідропарку. Але, схоже, така ситуація їх влаштовує. Як чомусь і тих, хто повинен би постати на його захист — «зелених» і екологічні громадські організації. Чи ніхто з них навіть поняття не має про ландшафтну архітектуру, особливо популярну в інших країнах, де чудово розуміють значення збереження довкілля для величезних мегаполісів?
Валентина ПИСАНСЬКА (pysanska@golos.com.ua).