Пауло Коельйо/Рукопис, знайдений в Акрі; пер. з порт. В. Шовкун. — Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2013. — 240 с.
«Мені дуже хотілось би почати свою розповідь такими словами: «Тепер, коли я перебуваю в кінці життя, хочу залишити для всіх тих, що прийдуть після мене, усе те, чого я навчився, коли топтав поверхню Землі. Сподіваюся, це буде їм корисним».
Такими словами починається нова книжка культового письменника Пауло Коельйо «Рукопис, знайдений в Акрі».
Сюжет нового твору знаменитого бразильця переносить нас до подій липня 1099 року, коли хрестоносці під керівництвом герцога Нижньої Лотарингії Годфрида Бульонського мали захопити Єрусалим. Поразка мусульман наближалася, а мешканці міста були приречені. Пророк на ім’я Копта збирає на майдані людей, щоб підготувати та підбадьорити їх духовно, розповісти про кілька безсмертних вічних істин, що, можливо, допоможуть їм у такий страшний і тривожний час.
«Рукопис, знайдений в Акрі» належить до скарбниці мудрості Пауло Коельйо, де вже є такі збірки притч, як: «Книга воїна світла» та «Мактуб». Варто зазначити, що, як і у випадку зі збіркою «Мактуб», у цій книжці автор спирається на задокументовані мудрості, що пережили не одне століття. «Рукопис...» є переказом пергаменту з письменами арабською, гебрейською та латиною, знайденого 1974-го сером Волтером Вілкінсоном і датованого 1307 роком.
У книжці йдеться про такі речі, як досягнення головної мети життя кожної людини, значення любові, розумне сприйняття викликів, що їх кидає нам доля. Власне, Коельйо залишається сам собою, в цьому сенсі «Рукопис...» закріплює й доповнює раніше ним написане. Щодо тексту книжки, то він — мов словесна мелодія або поезія у прозі. Звісно, багато хто критично поставиться до нового твору. Не все написане піддається прагматичному сприйняттю людей третього тисячоліття: чи то через вкорінений цинічно-матеріалістичний світогляд, чи то через надзвичайну чисту простоту викладу, що здається дивним у надто складний і брудний час. Безумовним є лише те, що «Рукопис, знайдений в Акрі» (як і грек Копта — мешканців Єрусалима) вчить нас жити, а не руйнувати... Жити, шукаючи знання в любові, а мудрість — у повсякденності...
