Три великі екологічні проблеми Калуського району Івано-Франківської області почергово вже не вдасться розв’язати. Під загрозою затоплення Домбровський кар’єр, переповнене шкідливими розсолами супутнє з ним хвостосховище, полігон гексахлорбензолу, просідання земної поверхні над шахтними виробками — наявність усього разом і зокрема дійшло критичної межі і становить безпосередню загрозу життю мешканців навколишніх населених пунктів. Зрештою, не тільки для них.

Про шляхи вирішення питання вкотре радилися науковці з усієї України, які 4 квітня прибули до міста «хіміків» (Калуш) на науково-практичну конференцію «Проблеми техногенно-екологічної безпеки на території Калуського гірничопромислового району». У роботі конференції також узяли участь депутат Верховної Ради від Прикарпаття Ольга Сікора, заступник міністра екології та природних ресурсів України Дмитро Мормуль, представники міжнародних та вітчизняних громадських організацій, інші спеціалісти.

У список першочергових завдань, що потребують нагального вирішення, потрапили укріплення північного борту та підвідної канави в Домбровському кар’єрі, остаточне очищення (вивезення) полігона гекса-

хлорбензолу та напрацювання стратегії переселення мешканців із небезпечних територій.

Нині в зоні ризику провалитися чи сповзти, за словами голови Калуської райдержадміністрації Василя Петріва, перебуває 1 тисяча 94 двори, а це понад 4200 мешканців навколишніх сіл Кропивник та Сівка-Калуська. Посадовець стверджує, що з часу проголошення згаданих територій зоною екологічної катастрофи минуло три роки, а цим питанням так ніхто і не займався. Як з’ясувалося, це справа аж ніяк не одного місяця. Голова РДА розповів, що спочатку слід розробити генеральні плани населених пунктів, замовити моніторинг поверхонь, віднайти та зарезервувати земельні ділянки для майбутнього відселення, забезпечити інженерними мережами. Тільки початкові роботи з цього питання В. Петрів оцінив у 10 мільйонів гривень, а кінцеві — в 20—30. Ще більше коштуватиме ліквідація та дезактивація полігона — до 150 мільйонів, найдорожче стане кар’єр — до 250 мільйонів.

Також у прийнятій на конференції резолюції йшлося про відновлення виробництва калійних добрив. Як зазначив перший заступник голови ОДА Василь Плавюк, «коли відновиться виробництво, держава не витрачатиме кошти на екологічні проблеми, ними опікуватиметься інвестор, що використовуватиме нашу сировинну базу».

Передбачається, що в травні за ініціативи народного депутата Ольги Сікори в місті Калуші відбудеться виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, члени якого долучаться до розв’язання згаданих проблем.

Івано-Франківська область.