Під час прямої лінії в дніпропетровській редакції «КП» на запитання жителів області стосовно ситуації з питною водою відповідав начальник відділу тепловодопостачання управління ЖКГ Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимир Марченко.
— Воду з-під крана ми завжди кип’ятимо або очищаємо, але ніколи не вживаємо без обробки. Виходить, що це вода не питна, а технічна?
— Ні, такого офіційного статусу у води в нашій області немає. Якщо вода подається в будинки,  автоматично вважається, що вона відповідає нормам, отже, є питною. Інша річ, що в ній допускаються деякі відхилення від норми.
— Назвіть основні проблеми, пов’язані з якістю нашої води.
— Основні проблеми — в її джерелах. Так, Дніпропетровськ забезпечується водою з басейну річки Дніпро, а Кривій Ріг — з Карачунівського водоймища, Радушнянського водозабору, які беруть воду з річки Інгулець. На якість живильної вологи з цієї річки впливає робота гірничозбагачувальних комбінатів, що розташовані у Кривбасі, через що рівень солей і металів у ній вищий за норму. На якість води в будинках Дніпропетровська в літній період впливає цвітіння і застоювання в каскаді річки Дніпро, вона змінює рівень каламутності. Особливо це характерно для частини річки, де розміщується Аульський водозабір, вище Дніпродзержинська. Цей водозабір забезпечує водою одразу кілька міст області: Дніпродзержинськ, на 50 відсотків Дніпропетровськ (переважно правий берег), Верхньодніпровський і Криничанський райони, Новомосковськ. До речі, нині у нас із кранів тече найчистіша вода. Це тому, що коли настають морози й водойми замерзають, відбувається природне очищення води, і все сміття осідає на дно.
— Що можна зробити, щоб вода з-під кранів стала справді питною у всі пори року?
— Як ви знаєте, як фільтр води в нашій області служать спеціальні наповнювачі. Зверху на наповнювач подається вода шаром 1,2—1,5 метра, яка проходить фільтрацію крізь нього зі швидкістю 0,1—0,2 метра на годину під дією сили ваги, як у природних процесах. Під час фільтрування матеріал фільтра поступово засмічується. Тому періодично потрібно видаляти й поповнювати наповнювач. Це пересипання необхідно виконувати кожні п’ять років. А в нас воно останнього разу здійснювалося в 1985-му. Тобто фільтри не чистили 25 років! І тільки в 2011-му реконструювали й прочистили перших шість фільтрів Аульського водозабору, в 2012-му — наступні шість фільтрів. У 2013 році реалізація цього проекту буде продовжена. Загалом до 2014-го планується замінити 24 фільтри. 
Цей проект допоміг нам розв’язати одразу кілька проблем. По-перше, значно поліпшилась якість води у кранах жителів області. По-друге, підприємства, що забезпечують населення живильною вологою, витрачають на її обробку значно менше електроенергії та реагентів. Адже якщо старі фільтри могли забезпечити нормальну якість води лише після декількох циклів її проходження через них, то оновлені цю роботу здійснюють за один цикл.
— Чи є можливість очищати нашу воду не за допомогою хлору, який, крім того, що дає не дуже приємний запах і присмак, також, наскільки мені відомо, не дуже корисний при потраплянні в організм?
— Відмовитися від хлору повністю нині не можна, щоб уникнути можливого виникнення патогенних ситуацій у зв’язку з розвитком хвороботворних мікроорганізмів. Теоретично така можливість існує шляхом переходу на гідрохлорид натрію, який не має присмаку, не токсичний для людини й безпечний стосовно екології. Але це дуже дорогий проект, для якого потрібно додаткова фінансова підтримка держави.
Дніпропетровська область.