Владислав, 18 років, НАУ: «Переважно мої знайомства відбуваються несподівано. Я ніколи не соромлюся, завжди «б’ю в лоб». Стараюся чимось здивувати людину, щоб мені потім телефонували чи писали. Мрію про знайомство в тролейбусі. А що? Це ж хардкор! Знайомство має відбуватися не за сценарієм, а несподівано! І в жодному разі не бреши: це обов’язково з’ясується, і будуть лише розчарування».
 
Єлизавета, 16 років, абітурієнтка: «Якщо сподобався хлопець, перше, чого не можна робити, — показувати йому це! Знайди спільних друзів і спробуй дізнатися, чим він живе та цікавиться. Якщо на вулиці пощастило зустріти хлопця твоєї мрії і в майбутньому ви можете більше не зустрітись, оскільки за секунду розійдетеся, як в морі кораблі, усміхнися. І якщо ти йому також сподобалась, він неодмінно підійде й залишить свій номер телефону».
 
Дмитро, 21 рік, радіоінженер: «Я знайомлюся з дівчатами сам і тільки в реальному житті! Моя тактика: впевнено підходиш до своєї лялечки, чітко кажеш «привіт», далі дивишся на реакцію. Потім калібруєш, підлаштовуєшся, граєш із емоційними станами. Обов’язково треба зробити або сказати щось незабутнє! Поцілувати або вразити якоюсь класною фразою. Після цього завершуєш спілкування, щоб дівчині хотілося ще! Береш номер мобільного, перевіряєш, чи правильний він, і йдеш собі своєю дорогою з широкою усмішкою».
 
Тетяна, 18 років, КПІ: «Я людина сором’язлива, але намагаюся цього не показувати. Сама беру ініціативу — чи то в новому колективі, чи то в незнайомій компанії. Стараюся бути відкритою, доброзичливою, підтримувати розмову. Найголовніше — не боятися і бути собою. Люди самі сидять і думають, що про них думаєш ти. В жодному разі не можна сидіти в куточку і чекати, поки з тобою заговорять. Іди на контакт, бажано з усмішкою!»
 
Олександр, 28 років, журналіст: «Не починай із фраз: «Дівчино, з вами можна познайомитися?» або «Ви, випадково, не модель?» Банально до нудоти! Почни розмову на нейтральну тему. Якщо ви в супермаркеті, попроси дівчину допомогти вибрати тортик або еклери. Зроби розгублений вигляд, але не жалюгідний. Якщо ти хоч трішки симпатичний, добре вдягнений і вмієш усміхатися, витіюваті системи ні до чого. Якщо сподобався твій зовнішній вигляд і дівчина не проти познайомитися, клич на каву. Швидше за все, вона погодиться».
 
Тетяна, 17 років, абітурієнтка: «Знайомлюся лише за потреби: наприклад, щоб утвердитися в колективі. Але якщо вже спілкуєшся з незнайомими, треба запам’ятатися надовго: менше думати про себе, виявити цікавість до людини. Дратують ті, хто «випендрюється», хамить, зображує незалежного, циніка та кого завгодно, тільки не себе. Мене з дитинства вчили, що дівчатам непристойно бігати за хлопцями. Але я не проти познайомитися першою, якщо так складаються обставини. Заговорити з простим перехожим для мене — дурість. Однак мрію навіть про таке банальне знайомство, коли впускаєш додолу книжку чи пакет із речами.
 
Влад, 19 років, НАУ: «У мене кожне знайомство особливе, бо підхожу до цього дуже продумано. Найчастіше роблю це на культурних заходах, бо в стосунках ціную насамперед хорошу бесіду. Часто і друзі знайомлять. У компанії розбалакатися — взагалі не проблема, тим паче, що я в цьому майстер. Я давно вивчив жіночу психологію: вони вміють користуватися випадком, а мені це тільки на руку. Якщо бачу, що дівчата гарно виховані, то починаю спілкування будь-де!» 
 
Наталія, 37 років, тренер із фітнесу: «Найчастіше знайомлюся через друзів. Можу розговоритися у транспорті або парку, влітку — на пляжі. Поводжуся по-різному, залежно від того, хто переді мною: скромняга чи ловелас. Ніколи не «вмикаю дурепу», спілкуюся грамотно й тактовно. Дивую вмінням підтримати будь-яку розмову, а також, вибачте за нескромність, широким кругозором. Підкорюю, швидше за все, вдалим поєднанням внутрішньої і зовнішньої краси. Я б хотіла, щоб хлопець першим виявив ініціативу — підійшов, заговорив, зацікавив, урешті-решт!