МОЗ слід відсторонити від тендерних закупівель ліків

У проекті медичної реформи, що розробляється стратегічною дорадчою групою з питань охорони здоров’я, пропонується позбавити Міністерство охорони здоров’я частини функцій, зокрема, фінансування окремих медичних установ, медичних вузів тощо. Також МОЗ не повинно мати стосунку до закупівель медпрепаратів. Цим доцільніше займатися незалежному агентству.

Нагадаємо: з такою ініціативою ще влітку на засіданні Верховної Ради України 20 червня виступав і нинішній в.о. міністра охорони здоров’я Василь Лазоришенець. Зокрема, тоді він сказав, що потрібно «передати ці функції або Міністерству економіки, або створити спеціальне агентство, котре займатиметься лише державними закупівлями, а Міністерство охорони здоров’я повинно опікуватися лікуванням пацієнтів і контролем якості цього лікування й забезпечити людям доступ до цього лікування».

Підтримує ідею позбавлення міністерства процедури закупівель і колишній голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, а нині голова експертної групи Володимир Курпіта. На його думку: «Відсторонення міністерства від процесу закупівель є поширеною практикою в більшості європейських країн. Це вже довело свою ефективність і значно вплинуло на зниження закупівельних цін за допомогою знищення корупційних схем, наприклад, у сусідній Грузії».

Відповідно до рекомендацій стратегічної дорадчої групи з розробки медичної реформи, МОЗ має зосередитися на виконанні чотирьох основних функцій: формуванні політики у сфері охорони здоров’я; регуляторному нагляді й нагляді за здійсненням закупівель медичних послуг (не ліків); моніторингу за поширенням захворювань та епідемій; організації швидкого реагування на біологічні загрози для здоров’я на національному рівні.

Крім того, нова система, що рекомендується, дасть змогу привести структуру охорони здоров’я у відповідність із реальними потребами людей у медичній допомозі. Гроші підуть на конкретні медичні послуги й ліки для конкретного пацієнта, а не на лікарняні ліжка, як це відбувається сьогодні. Спрямування коштів на утримання інфра-структури без прив’язки до потреб людей призвело до того, що нині показник кількості лікарняних ліжок в Україні — один з найбільших в Європі (9 ліжок на 1000 населення) і майже вдвічі перевищує середній європейський показник (5,5 на 1000). Їх скорочення дасть можливість віднайти кошти на потреби пацієнтів і підвищити зарплати лікарям.

«Сьогодні можна відкрито говорити про те, що в Україні хворих лікують не ліками чи нормальними медичними послугами, а порожніми ліжками, — стверджує Дмитро Шерембей, глава БФ «Пацієнти України» і член координаційної ради стратегічної консультативної групи з розробки медичної реформи при міністерстві. — Держава витрачає величезні кошти на утримання ліжок, опалення порожніх лікарняних приміщень, тоді як пацієнти помирають через відсутність ліків або кваліфікованої допомоги в лікарнях, в яких все одно доводиться платити за все».