Агрополітика / Експорту насіння перекрили кисень
Наші закордонні партнери недоотримають стратегічно важливу для них продукцію
Наші закордонні партнери недоотримають стратегічно важливу для них продукцію
Навесні цього року на Миколаївщині мав би запрацювати найбільший у країні промисловий розплідник тихоокеанської білоногої креветки.
У селі Східному «знешкодили» мільйони курей
Посівна кампанія як ніколи є дуже важливою в нинішніх умовах повномасштабної війни в Україні.
Традиційно посівна розпочалася на півдні регіону – в Ізмаїльському, Болградському та Білгород-Дністровському районах.
У нас є запаси базових продуктів, але це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні.
Хмельницькі аграрії планують роботу так, щоб насамперед зміцнити продовольчу безпеку держави.
Із настанням сприятливих погодних умов аграрії Дніпропетровщини готові розпочати польові роботи.
Вісімдесят відсотків площ озимих культур на Вінниччині перебувають у доброму і задовільному стані.
Залежно від погодних умов, у Чернівецькій області прогнозують за два-три тижні розпочати сівбу ранніх зернових культур.
Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький: Маємо великий запас продовольства, адже ми експортери, а експорт зупинився.
Посівна кампанія у 2022 році буде найважчою за всю історію незалежності України.
На Херсонщині весняно-польові роботи – та посівна ярих чи то буде, чи то ні.
Народні депутати – члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримують ініціативу уряду щодо запровадження бронювання військовозобов’язаних.
Збій роботи українських сільськогосподарських підприємств та порушення експортних ланцюжків спричинятиме нестачу продовольства у світі.
Якщо зараз не зупинити війну – Україна вчасно не відсіється і в наступному сезоні не зможе поставити на зовнішні ринки 50 мільйонів тонн зерна.
Начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Гамалій та голова обласної ради Віолета Лабазюк зустрілись з представниками бізнесу.
На Хмельниччині ситуація на «продовольчо-ціновому фронті» залишається контрольованою.
Головне – вижити, зберегти колектив і, наскільки це можливо, допомогти ближньому.
Дедалі менше волинських родин тримають в особистих господарствах корів.
