У Василькові на Київщині знімають фінальні сцени україно-російського фільму «Матч», який розповідає про так званий «матч смерті» в окупованому німцями Києві влітку 1942-го. Творці сподіваються, що картина вийде в прокат навесні 2012 року напередодні Євро-2012.

Кінострічка створена на реальних подіях — під час матчу 9 серпня київська команда «Старт», що складалася переважно з гравців клубу «Динамо», обіграла німецьку збірну «Flakelf» з рахунком 5:3. Окупантам потрібна була перемога, тож на українських футболістів з метою отримати «потрібний» результат тиснули гестапівці. Однак, незважаючи на всі перешкоди та загрозу розстрілу фашистами, наша команда перемогла. Головні ролі у фільмі зіграють українські, російські та німецькі артисти, зокрема: Сергій Безруков (воротар Раневич), Єлизавета Боярська (його кохана), Остап Ступка, Станіслав Боклан. Режисер-постановник — Андрій Малюков (Росія), оператор-постановник — Сергій Михальчук (Україна). Бюджет картини становить 10 мільйонів доларів.
Зйомки футбольних сцен здійснювалися за підтримки Федерації футболу України. А зіграти «масовку» — уболівальників на трибунах —могли всі охочі, котрі пройшли кастинг.
На столичному стадіоні «Старт», де власне і проходив легендарний «матч смерті», знімати не вийшло, бо нині стадіон оточений сучасними багатоповерхівками. А на стадіоні Василькова вдалося відтворити тогочасну атмосферу окупованого Києва. До зйомок останньої частини фільму — власне футбольного матчу — артисти готувалися майже три місяці під проводом професійних українських тренерів. За історичними фото спеціально виготовили форму, бутси та м’ячі, як у воєнні роки. «Жодних поблажок не було, і акторів учили грати, як в останній раз», — розповідає тренер Віталій Новак. А актор Сергій Безруков додає: «Воротар — це особливий характер — темпераментний, вибуховий, вольовий і водночас людяний. Специфіка зйомок полягає у тім, що гра знімається вживу, а не перебивками, тож на футбольному полі граємо на повну силу». 
Продюсер картини Андрій Куліков пояснює ідею створення фільму: «Те, що вже немає СРСР, не означає, що немає історії». І хоча нині лунають різні версії щодо тогочасних подій, і дехто може закинути творцям фільму, що в ньому занадто багато художнього вимислу, А. Куліков стверджує: людям потрібні герої.