Сьогодні особливо гострою є проблема енергозбереження. Серед підприємств, що впевнено йдуть шляхом економії, — Запорізький національний університет. Витративши в 2009 році на програму енергозбереження 500 тисяч гривень, ЗНУ заощаджує більш як 2 мільйони гривень на рік. Програму енергозбереження у виші презентує його ректор — професор Сергій Тимченко.

 

«Кожного місяця тільки за опалення університету ми сплачували понад 700 тисяч гривень, — розповідає Сергій Михайлович. — До того ж вартість комунальних послуг постійно зростає. Якщо торік одна гігакалорія тепла коштувала 308 гривень, то цього року її вартість становить уже 475 гривень. А університет щомісяця споживає близько 1000 Гкал. Усе це спонукало нас прийняти єдине правильне рішення — впровадити програму енергозбереження». Програма енергозбереження на 2006—2011 роки була затверджена на одній із вчених рад університету і вже принесла значну економію коштів.

Навіщо платити більше?

Реалізація програми в ЗНУ розпочалася з проведення перерахунку теплонавантаження. Теплове навантаження — це абонентська плата за те, що організація підключена до теплової мережі. Вона вираховується з кількості радіаторів, опалювальних елементів, об’єму приміщень. Після перерахунку з’ясувалося, що університет переплачував за тепло 22 тисячі гривень на місяць. Тепер ЗНУ заощаджуватиме приблизно 250—260 тисяч гривень на рік.

Наступним кроком програми стало встановлення німецьких теплових лічильників у кожному корпусі університету. До речі, ЗНУ — єдина установа в місті, де є такі лічильники. Раніше тут був один лічильник на все студмістечко — він лічив обігрів усіх труб між корпусами та землі, в якій їх було прокладено. «Ми здійснили переврізку — окремі труби йдуть від міської теплової труби до кожного корпусу, — каже ректор ЗНУ. — Коштували переврізка та встановлення лічильників 133 тисячі гривень, а економія становить 552 тисячі гривень на рік».

Щоб тепло в університетських корпусах не витрачалося даремно, передбачили і заміну старих вікон на сучасні склопакети. Так, у 2009 році оновився скляний фасад спортивного корпусу та вікна в навчальних корпусах. Загалом було встановлено близько 1000 квадратних метрів нових вікон, але робота ще триває — поступово в ЗНУ планують замінити всі старі вікна. За попередніми розрахунками, це дасть змогу університету економити 100 тисяч гривень на рік.

Підводний човен у степах України

Наступним етапом програми енергозбереження стало зменшення витрат на підігрів води. Гарячу воду університетові постачав підігрівач розміром з квартиру (на знімку внизу). Нині замість нього стоїть підігрівач в 50 разів менший (на знімку вгорі). Економія енергоспоживання становить більш як 12,4 Гкал на день, а це майже 6 тисяч гривень на день та понад 1,5 мільйона гривень на рік. Хоча встановлення підігрівача стало університету в більш як 100 тисяч гривень, уже за три місяці роботи він повністю себе окупив. Це єдиний підігрівач такого типу в Запорізькій області. Розробляв його севастопольський завод, який виробляв підігрівачі для підводних човнів.

Крім того, труби для гарячої води замінили на передізольовані — ті, що не нагріваються. Бо зазвичай гаряча вода нагріває спочатку трубу, потім повітря навколо себе, а затим уже доходить до споживача. Тепер температура води в кранах така само, як і на виході з обігрівача. За словами Сергія Михайловича, адміністративно-господарчий підрозділ університету сам може регулювати температуру гарячої води залежно від потреб та пори року. Тож система подачі гарячої води в ЗНУ нині дуже схожа на систему, що діяла на радянських підводних човнах.

Коли все стане білим-білим

Триває в ЗНУ і програма «Світлий університет» — заміна всіх звичайних ламп розжарювання на енергозберігаючі. Протягом минулого року тут замінили тисячу світильників та кілька тисяч ламп на енергозберігаючі. Ректор розповідає: «У тренажерній залі раніше було встановлено 16 звичайних світильників на 400—500 ватів. За годину вони споживали 7 кіловатів. Сьогодні це приміщення з такою само ефективністю освітлюють 20 ламп по 72 Вт. Тобто за годину енерговитрати становлять лише 1,5 кВт». Завдяки заміні ламп університет заощаджує близько 260 тисяч гривень на рік.

Незважаючи на великий обсяг уже здійсненої роботи, ставити крапку в програмі енерго-збереження в ЗНУ не збираються. У подальших планах адміністрації університету — закільцьована система гарячої води для гуртожитків, щоб студентам не доводилось чекати, доки збіжить холодна. Також у планах зазначено переведення автопарку університету з бензину на газ, впровадження нових технологій у відокремлених структурних підрозділах, використання теплозберігаючих шпатлівок, придбання теплометра для визначення місць найбільшої втрати тепла. Це буде одночасна турбота і про бюджет ЗНУ, і про екологію планети.

Фото Василя БИЧЕНКА.