31 травня закінчилася весняна призовна кампанія 2010-го. За її час до лав Збройних Сил та інших військових формувань України призвано 26 тисяч осіб. З них 5100 хлопців відправилися служити у Внутрішні війська МВС України. Сьогодні молоде поповнення присягає на вірність українському народові.
Треба визнати, що служба у Внутрішніх військах МВС трохи відрізняється від служби в армійських підрозділах Міноборони. Адже завдання в міліцейських військ трохи інші. Саме за ними закріплено охорону особливо важливих державних стратегічних об’єктів, атомних електростанцій, складів, судів вищої інстанції, а також супровід ядерних вантажів і конвоювання (екстрадиція) злочинного елемента. Одне із завдань Внутрішніх військ МВС — охорона громадського порядку. «Барс», «Ягуар», «Гепард» і «Тигр» — саме ці підрозділи спецпризначення приймають найактивнішу участь в охороні громадського порядку, перекриваючи практично половину всіх міліцейських маршрутів. Воно й зрозуміло, адже солдат-строковик державі обходиться набагато дешевше, ніж сержант патрульно-постової служби.
До речі, нехай обивателя не лякає велика кількість «котячих» підрозділів в Україні. Їхні функції — ідентичні. А різні назви лише «підказують» умовне місце їхньої дислокації. Так, «барсики» — це спецназівці київські, «тигренята» — кримські, «Гепард» дислокується у Запорізькій області, а «Ягуар» — у Калинівці на Вінниччині. Влітку, у розпал курортного сезону, об’єднані загони спецназівців використовуються для охорони правопорядку в Криму. Ну, а зв’язок Головного управління внутрішніх військ з його підрозділами забезпечує ВЧ № 3077, що базується в Нових Петрівцях під Києвом. Це єдина така частина, бійці якої в будь-який час доби налагодять діалог між підрозділами ВВ як на рівні новітніх технологій, так і «дідівським» способом — морзянкою. Днями й у цій частині молоді солдати прийняли присягу.
ВЧ № 3077 навіть за українськими мірками невелика — близько 400 чоловік особового складу. Більше половини з них — контрактники, близько сотні з яких — жінки.
— Зарплати в контрактників невеликі — від 1500 гривень. Важко на такій зарплаті втримати професіоналів-чоловіків. Після весняного призову й у нас є поповнення. Сьогодні майже сорок нових солдатів приймуть присягу, — розповідає журналістові «Голосу України» командир частини підполковник Володимир Кащук. — Після прибуття в частину призовників помили, поголили, переодягли в нову форму, отриману прямо зі складу. До присяги молоде поповнення живе окремо від військовослужбовців старшого призову. А вже після присяги хлопців розподіляють по підрозділах, відповідно до обраних спеціальностей.
День присяги — свято для військового підрозділу. Ворота частини відкриті для батьків молодих солдатів, їхніх родичів і знайомих. Вільно можна поспілкуватися, як з керівництвом частини, так і з представниками Головного управління ВВ МВС. Поставити бойовим командирам навіть проблемні запитання й одержати на них відверту відповідь. Відкритість, що демонструє нинішнє керівництво Внутрішніх Військ, схвалюють і батьки, і солдати строкової служби.
— Якщо у вас у родині є проблеми або ви відчуваєте, що щось турбує вашого сина, поділіться про це з керівництвом частини, ми для вас доступні цілодобово, — переконує батьків Володимир Кащук.
У «день відкритих дверей» батьки можуть побачити, де живуть, чим харчуються, і довідатися, чим займатимуться в найближчий рік їхні сини. У казарменій «спальні» — ліжка застелені під лінійку. В одному приміщенні з півсотні двоярусних ліжок. Тут є і куточок із «залізом» (гирі, штанги, спортивний снаряд), поруч — телевізор, музичний центр, на підвіконнях — квіти. У коридорі акуратні стенди, солдатська стінгазета. Колишня ленкімната тепер називається «народознавча світлиця», там є куточок з іконами, невелика бібліотека, столи для занять.
Кухня. О літній порі вона зазвичай на вулиці. Тка підрозділ заощаджує гроші на енергоносії. До речі, на відміну від військ Міноборони у внутрішніх готувати їжу — обов’язок солдат, а не цивільних. Професійних кухарів набирають із  призовників.
— Окремо для офіцерського складу хлопці не готують, солдати харчуються, що називається, з одного казана з командиром. І м’ясо, між іншим, воїни одержують щодня, за нормою, — зазначив командир. І додав: — Голодними ваші діти вже точно не залишаться.
Акуратні корпуси на території частини, спортивне містечко, футбольне поле, два озерця, де солдатам дозволено ловити рибу, п’янке лісове повітря, пташки співають. Майже, як на курорті. Але...
— Усього лише за рік хлопці повинні досконало опанувати одну з військових спеціальностей. Раніше як було: півроку солдат звикав до служби, півроку — вчився, півроку — служив і півроку чекав звільнення в запас. А тепер? Півроку — звикає до служби, півроку — збирається додому, — пояснює реалії нинішньої служби командир частини. — А якщо серйозно: кожен день у солдата розписаний буквально по хвилинах. Служба є служба, а батьків найбільше хвилює, чи піде солдат у відпустку і як часто його відпускатимуть у звільнення.
От і доводиться командирам пояснювати люблячим своє чадо батькам, що відпустка солдатам, котрі служать усього 365 днів, не передбачена. Можуть, звісно, відпустити додому діб на п’ять, але лише в порядку заохочення за відмінну службу. А от відвідувати служивих можна практично без обмежень. Більше того, «екскурсії» по території військових частин для батьків дозволені Статутом Збройних Сил України, причому не тільки в «день відкритих дверей». Але зловживати цим правом, все-таки не слід, попереджають командири. Щоб не відволікати бійців від несення служби.
— Якось на пряму лінію командувача Внутрішніх військ МВС зателефонувала бабуся солдата строкової служби й попросила замінити її онукові берці на парусинові туфлі. Мовляв, мучиться онучок, у таку спеку у високих «ботах» змушений ходити, — навів приклад «батьківської турботи» заступник начальника Управління зв’язку й автоматизованих систем Головного управління Внутрішніх військ МВС України полковник Володимир Булкін. — Батьки повинні розуміти — хлопці тепер живуть за Статутом. Адже не в санаторій вони прибули відпочивати, а вчитися Батьківщину захищати. Протягом 365 днів...
На знімках: одна з нових українських традицій — на службу Батьківщині новоспечених бійців благословляє панотець (на фото внизу); командир частини Володимир Кащук поздоровляє із прийняттям присяги молодого бійця (на фото вгорі).