Харківські танкобудівники на порозі реалізації найбільшого міжнародного контракту на поставку броньованої спецтехніки. Фахівці відзначають: ми все ще здатні робити бронетехніку на рівні найкращих світових зразків, а нерідко й перевершувати їх.
Легендарний харківський танкобудівний завод імені Малишева, що створив у роки другої світової війни найкращий танк усіх часів і народів — знамениту «тридцятьчетвірку», а в післявоєнні — кілька поколінь сучасних бойових машин, знову, здається, повертається в елітний клуб світових виробників бронетанкової техніки. 
Такий оптимістичний висновок можна зробити після того, як на заводі, у конструкторських бюро підприємства побували Перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв, кілька профільних міністрів, народні депутати України, керівники харківського регіону. Розмова, видно з усього, відбулася в закритих для преси цехах танкобудівного заводу, в КБ жорстка, але продуктивна.
Подумати тільки. Казенне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова», провідне українське підприємство, що спеціалізується на створенні танків та іншої броньованої гусеничної й колісної техніки, і здатне сьогодні розробляти бронетехніку на рівні найкращих світових зразків, багато в чому їх навіть перевершуючи, не могло досі... знайти підприємство, здатне поставити ці зразки на конвеєр. І це при тому, що КБ і танкобудівний завод розташовані фактично на одній заводській площадці, мають без малого столітній досвід виробництва бойових машин і що попит у світі на даний вид озброєнь не меншає.
Висновок однозначний. Миритися далі з таким станом справ, коли замість того, щоб випускати спецвироби й успішно реалізовувати їх на світових ринках, директори-тимчасовці танкового заводу багато років успішно лише підторговують унікальними заводськими цехами й дорогим устаткуванням, — неможливо.
Голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін запропонував кардинальне вирішення проблеми: змінити керівництво ДП «Завод ім. Малишева» і створити на його базі холдинг разом із казенними підприємствами «КБ з машинобудування ім. Морозова» і «КБ з двигунобудування» з єдиним центром керування.
КБ ім. Морозова й КБ з двигунобудування створюють зразки нової конкурентної на світовому ринку техніки. Розроблено моделі спецтехніки, на які є замовлення на 2,5 млрд. грн. Їх має виконувати ДП «Завод ім. Малишева». Але завод дозволяє собі в такий складний час і на такому складному й тісному ринку недозволенну розкіш: відмовлятися від нових контрактів, не виконувати наявні замовлення, нехтувати зобов’язання щодо розрахунків з постачальниками комплектуючих. Крім того, досі не розроблено план реструктуризації заводу. 130 млн. грн. субвенції, виділених заводові з держбюджету, не було вкладено в розвиток заводу, а спрямовано лише на погашення боргів. У результаті такої діяльності керівництва заводу його спецпродукція стала неконкурентоспроможною. Новітній танк «Оплот» мав коштувати не більше 3,5 млн. дол., однак завод виставляє його на ринку озброєнь за ціною в 4 млн. дол. Вироблені на заводі двигуни для бронетранспортера дорожчі від аналогічного німецького зразка. Завод став відмовлятися від вигідних контрактів, що може призвести до його банкрутства, а це, у свою чергу, спричинить банкрутство казенних КБ.
Генеральний конструктор танкобудівного КБ ім. Морозова Михайло Борисюк підтверджує, що завод ім. Малишева справді підводить конструкторів: зриває контракти, які дуже вигідні не тільки для підприємства — для всієї країни, загалом для держави.
Про які контракти йдеться — на цьому учасники наради особливо не зосереджувалися, військові замовлення — теми не для детального всенародного обговорення. Однак відомо, що завод ім. Малишева може одержати найбільше замовлення з часів так званого пакистанського контракту. Харків’яни можуть поставити іракській армії 400 (!) БТРів. При цьому замовлення надзвичайно термінове: є лише чотири місяці на доробку й випробування машин. Уже в жовтні замовникові слід відправити першу партію. Взяти участь у виробництві, одержати роботу, заробітну плату зможуть близько сотні (!) українських підприємств. І сидіти при цьому склавши руки, пропускати такий комерційний шанс, який забезпечує майбутнє виробництву вітчизняної бронетанкової техніки на найближчі роки, — це не тільки поганий менеджмент, це, погодьтеся, вже щось із Кримінального кодексу.
— Крім того, державне підприємство «Завод імені Малишева» протягом кількох місяців одержить українське державне оборонне замовлення на суму 255 млн. гривень, — підкреслив Перший віце-прем’єр-міністр України Андрій Клюєв.
Він також зазначив, що нині йде кропітка робота над затвердженням державного замовлення в оборонній сфері, готується відповідна постанова Кабінету Міністрів. У найближчі місяці в оборонний промисловий комплекс Харкова надійде ще 118 млн. гривень на модернізацію танка «Оплот». Борги у заробітній платі на заводі практично погашено. Сім мільйонів, що залишилися, — питання кількох днів.
Так, завод ім. Малишева роками не випускає спецпродукцію, але все-таки, коли з’являються замовлення, і фахівці конструкторського бюро, і виробничники готові виконувати їх на найвищому світовому рівні. Парадокс, але це справді так.
Починаючи з часів Великої Вітчизняної війни, КБ ім. Морозова працює сьогодні вже над четвертим поколінням танків та іншої бронетехніки. За своїми технічними характеристиками, кажуть фахівці, вони не поступаються найкращим світовим зразкам, а за багатьма технічними напрямами навіть їх перевершують. Наприклад, мало хто знає, що останні розробки харківських конструкторів зробили майже невразливими і саму машину, і її екіпаж для найбільшого ворога танків — кумулятивних снарядів. У сучасних вітчизняних танках уже давно немає звичних для гусеничної техніки важелів — є лише зручний штурвал. Нормою стали автоматична коробка передач, автоматична подача снарядів, бортова комп’ютерна техніка й навіть роздільні кондиціонери.
Не вистачає українській оборонці тільки одного: справді патріотичного ставлення до того промислового потенціалу, який створювався багатьма поколіннями наших співвітчизників.
Правда, ще не все втрачено.
 
Харків.
Фото Михайла КУЧНЄВА.