Так вважають і на Кременчуцькій ГЕС
Старожили Кременчука й досі згадують трагікомічний випадок, який стався в місті в 60-ті роки. Тоді на місцевому радіовузлі «переплутали» записи і «запустили» в ефір «справжнє» повідомлення про руйнацію дамби Кременчуцької ГЕС, унаслідок чого в місті виникла страшенна паніка, а на одному зі шляхопроводів Кременчука, кажуть, навіть... задавили кілька людей. Довгі роки все, пов’язане з тією пригодою, замовчувалося, однак останнім часом про той випадок згадують дедалі частіше. Адже в очікуванні повені містом починають поширюватися чутки про аварійний стан дамби. 
Ось і нинішньої весни знову заговорили про «тріщини», які, мовляв, можуть призвести до руйнації споруди. Міському голові Кременчука Миколі Глухову навіть довелося заспокоювати кременчужан, спростовуючи чутки.
Як повідомили в центрі пропаганди ГУ МНС України в Полтавській області, нещодавно група працівників Головного управління МНС у Полтавській області здійснила виїзд на Кременчуцьку ГЕС для з’ясування реального стану справ з безпечної її експлуатації, шкідливої дії паводку та льодоходу нинішньої весни.
— До нас останнім часом надходить дуже багато звернень від жителів Полтавської області, особливо з Кременчука та населених пунктів, що розташовані нижче від Кременчуцької ГЕС за течією річки Дніпро, — повідомив директор Кременчуцької ГЕС Станіслав Кудлай. — Звісно, людей хвилює можливість наслідків повені. Адже в пресі не раз повідомлялося про те, що буде повінь, яка за своїми масштабами має перевершити повінь 1970 року — найбільшу в минулому столітті. Нині, за прогнозами на період до 15 діб, маємо можливість говорити, що навіть за наявності сьогоденних снігових запасів приводу для хвилювання немає. Справді, запаси снігу великі, але ж сніг тане поступово, земля нині мерзла. Погода сприяє цьому: вдень пригріває сонечко, починається танення, вночі мороз — вода вимерзає, вранці невеликий туман, який також «з’їдає» частину снігових запасів, отже, значна кількість снігу буде знищена. Крім того, ведеться підготовка водосховищ для прийняття та пропуску можливого припливу води. За довготерміновими прогнозами, біля греблі Київської ГЕС планується приплив близько 6 тис. куб. метрів води за секунду, бічна проточність Дніпра після греблі Київської ГЕС становитиме 2 тис. куб. метрів за секунду. Тобто біля Кременчуцької ГЕС очікується проточність майже 8 тис. куб. метрів за секунду. Бічна проточність нашої ГЕС незначна — 300 куб. метрів за секунду. Для нас це не так багато, щоб надто серйозно брати до уваги. Нині вільна ємність Кременчуцького водосховища становить понад 6 млрд. куб. метрів, тобто ми можемо прийняти велику кількість води.
Періодичність виконання поточних та капітальних ремонтів на Кременчуцькій ГЕС встановлена згідно з ГКД 34.20.661-2003 «Правила організацій технічного обслуговування та ремонту обладнання, будівель і споруд електростанцій та мереж». Поточні ремонти виконуються кожен рік, у капітальному ремонті гідроагрегати перебувають раз на п’ять років. За всю історію експлуатації зриву графіка поточних та капітальних ремонтів не було.
Ще з 2005 року на Кременчуцькій ГЕС постійно експлуатується автоматична система контролю гідротехнічних споруд.
— Вона призначена для збору інформації від датчиків, обробки та передачі інформації на сервер, так званий мозок автоматичної системи інформації, потім вона надходить до станцій, де оператори спостерігають за всіма змінами в показниках. Уся гідротехнічна споруда поділена на окремі споруди, що обладнані датчиками різних типів, від яких щогодини надходять дані. Я здійснюю нагляд за обладнанням автоматичної системи Кременчуцької ГЕС та безпечністю гідротехнічних споруд, — зазначає інженер автоматичної системи контролю Кременчуцької ГЕС Андрій Ліненко.
У разі надзвичайних ситуацій Кременчуцька ГЕС діє згідно з планом ліквідації аварійної ситуації, яким визначено порядок оповіщення підрозділів ГУ МНС України та органів місцевого самоврядування, що в свою чергу виконують оповіщення та, за необхідності, евакуацію населення.
— Наприкінці 1990-х років згідно з Директивою ЦО та вказівками Міністерства надзвичайних ситуацій було введено по каскаду всіх гідростанцій апаратуру оповіщення на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з можливим катастрофічним затопленням, що досі працює і щоденно перевіряється начальником зміни станції у відведений час по різних каналах, — зазначає начальник штабу цивільної оборони Кременчуцької ГЕС Анатолій Охотний. — У разі прориву греблі або катастрофічного підтоплення негайно сповіщають чергових МНС Полтавського, Кіровоградського управлінь, міста Києва і негайно вживатимуть відповідних заходів з локалізації надзвичайної ситуації.
До речі, зазначають на Кременчуцькій ГЕС, на період повені працюватиме 12 гідроагрегатів для пропуску води, а в разі неспроможності пропустити весь потік може бути додатково задіяно ще близько 10 затворів водяної греблі. Максимальні витрати води, які може забезпечити ГЕС, — 26 тис. куб. метрів за секунду, а це значно більше, ніж прогнозується гідрометеослужбою нині.
То що, не така страшна повінь, як її малюють?
Полтавська область.