Тим часом експерти сперечаються про надійність старих гідроелектростанцій
Перший гідроагрегат Дністровської гідроакумулюючої електростанції запущено в генераторному режимі. За словами заступника директора філії дирекції будівництва ГАЕС Василя Дейнеки, до кінця року його планують увести в дослідно-експериментальну експлуатацію.
Дністровську ГАЕС будують у Чернівецькій області з 1983 року. Вона покликана регулювати графік навантажень в енергосистемі країни й формувати аварійний резерв електроенергії. Замовник — ВАТ «Укргідроенерго» — в 2011 році планує побудувати другий агрегат станції, а в 2012-му ввести в експлуатацію третій, загалом на об’єкті працюватиме сім агрегатів.
Тим часом експерти продовжують сперечатися про надійність уже наявних електростанцій. Майже місяць тому Президент Віктор Ющенко доручив в 30-денний термін перевірити гідротехнічні споруди, оснащення, системи управління, регулювання й захисту всіх гідроелектростанцій Дніпровського та Дністровського каскадів. Указ «Про додаткові заходи щодо підвищення рівня безпеки енергетичних об’єктів і розвитку гідроенергетики України» з’явився незабаром після аварії на Саяно-Шушенській ГЕС у Росії.
Копія цього сумнозвісного об’єкта з 1968 року на повну потужність працює у Вишгороді під Києвом. Як стверджує директор каскаду Київських ГЕС і ГАЕС Микола Бідний, столиця може спати спокійно: «Споруда Київської ГЕС перебуває в нормальному стані й виконує свою службу в проектному режимі... За 41 рік, з моменту пуску станції на повну потужність, тут не було жодного серйозного інциденту, пов’язаного із забезпеченням безпеки й із загрозою для Києва і всієї території, що розташована нижче».
Утішає й те, що наша гребля й сама станція є низьконапірними. За словами Миколи Бідного, на Саяно-Шушенській ГЕС вода падала з 200 метрів, а розрахунковий напір на Київській — лише сім з половиною. Вона розрахована на приплив води, що може статися раз на 10 тисяч років, і, як стверджують чиновники, цілковито може впоратися з таким навантаженням.
Нині практично закінчено реконструкцію 17 із 20 агрегатів Київської ГЕС, яка дасть змогу продовжити термін її надійної експлуатації ще на 40 років. «Наступного року ми повністю закінчуємо реконструкцію всього основного обладнання, — розповідає Микола Бідний. — Фактично станція переживає друге народження, відновлення із застосуванням сучасної обчислювальної техніки».
За його словами, всі гідростанції Дніпра й Дністра виконано на високому проектному рівні, за нинішнім станом об’єктів ведеться постійне спостереження. «На Київській ГЕС 2002 року ми ввели в експлуатацію автоматизовану систему спостереження за спорудженням ГЕС за участі Світового банку, що надав майже 2 млн. доларів кредиту. Така само система вже побудована на Кременчуцькій ГЕС, закінчуємо на Каховській, і в майбутньому плануємо забезпечити ними всі гідростанції Дніпра й Дністра».
У Вишгороді енергетики в співробітництві з місцевою владою вирішують заодно й транспортну проблему: реконструюють мостовий перехід по греблі Київської ГЕС. У 2010-му тут відкриють дві додаткові смуги, основні роботи планують завершити до кінця цього року.
Щонайменше три дні на тиждень на дамбі збираються величезні транспортні пробки, що посилюють навантаження на цю споруду й фактично паралізують життя лівобережжя. «Там немає ні станції «Швидкої допомоги», ні пожежної», — пояснює голова Вишгородської райради Ярослав Москаленко. У майбутньому районна влада планує розвивати інфраструктуру лівобережжя, але передусім — побудувати нормальну дорогу.
Турбує експертів і забудова охоронної зони дамби Київської ГЕС. Місцева влада розводить руками: каже, що на боці незаконних забудовників виступають суди, тому протистояти свавіллю вона не в змозі.
