В «Отче Наш» прохань до Бога народ має менше, ніж до нашого Президента. Що це? Чи не передвістя початку кінця світу?
Одне з семи чудес світу — Колос Родоський, як записали історики, перестав стояти й завалився через місцевий землетрус. Однак археологи, що знайшли деякі залишки цього дива, стверджують інше: воно не завалилося, а розвалилося! Причому одночасно з двох причин: через місцеву Кризу й повсюдну Корупцію. Що по черзі вразили обидві ноги. На яких стояло воно — це одне з див світу.
Тобто, обоє, Корупція й Криза, підточили Колосові ноги, і він упав, як наче був не Родоським, а глиняним! Хоча, як вважають тепер уже економісти, міг стояти він донині. Для чого потрібно було, усього-то — з появою Кризи не допустити Корупції! А не — боротися з нею щосили: потрібно було видати якийсь Указ, відповідно до якого Хабародавець залишає десятину, або десять відсотків хабара, собі, а решту дев’ять десятин, або дев’яносто відсотків, хабара передає в Бюджет. У результаті почався б незворотний процес, який можна сформулювати як Хабародавець—Хабар—Бюджет. Подібно до відомої формули Карла Маркса, до того ж тільки в один бік. І Бюджет наповнювався б усіма тими грошима, які в різних панчохах і всіляких схованках, замість того, щоб бути (значитися) у банківських книжках! Тому що в кожного з громадян є справа, і навіть не одна, і за кожну потрібно дати. Те, про що стільки тут сказано.
Тож усі ці гроші, про які тут теж чимало сказано, як про суму теж чималу, будуть не в одному або другому названому місці — в того, що дає або бере, а в третьому, потрібному — в Бюджеті.
А так, що — якась нескінченна й безнадійна боротьба з Корупцією, якийсь процес, що у психіатрії називається млявим перебігом, від якого самі лише збитки.
Так що розвалився, а потім завалився, Колос Родоський, можна сказати, через дурницю: тільки через те, що не був виданий необхідний на той час Указ.
А якщо було б видано такий Указ, припинилася б і Криза! Яку побороти, мало того, розвалити й завалити, можна з допомогою тільки такої Корупції. Такої боротьби з нею.