У давнину рукавичкам приділяли неабияку увагу. А Бальзак присвятив їм навіть невелике есе «Вивчення звичаїв суспільства по рукавичках». Сюжет його такий: пані, розглядаючи рукавички своїх гостей, визначає за ними їхній характер, спосіб життя та звички.

А чи знаєте ви, що рукавички було знайдено навіть у гробниці єгипетського фараона Тутанхамона? У давніх ассирійців і єгиптян цей предмет туалету був символом шляхетності, йому надавали великого значення. Персидський цар Кір ІІ, що жив у VІ столітті до н. е., страчував своїх підданих тільки за те, що вони наважувалися з’явитися до нього без рукавичок.

Зовсім інше ставлення до них було за часів античності: греки й римляни використовували їх на бенкетах, щоб не обпектися, адже їли руками. Гладіатори і спортсмени під час кулачних боїв захищали руки, намотуючи на них довгі ремені з невичиненої шкіри, а пальці при цьому залишали вільними.

У середні віки «від імені» королівської рукавички дозволялося торгувати, чеканити монети, збирати податки і навіть вершити правосуддя. Її отримували рицарі під час посвяти, єпископи — під час посвячення в сан, городяни — на знак дарованих їм привілеїв. Але потиснути руку в рукавичці вважали за образу. Кинута в обличчя, вона означала презирство, виклик на дуель, а подарована панянкою — свідчила про особливу прихильність господині до кавалера.

До речі, жінки носять рукавички з XІ сторіччя. Їх довгий час виготовляли з білого льону і прикрашали вишивкою. У XІІ сторіччі, коли попит на рукавички зріс, виникли цехи рукавичників: спочатку в Італії, потім — у Франції.

В епоху Відродження рукавички були не тільки символом влади, розкоші, а й знаряддям убивства. В Італії у XVІ столітті з’явилися «рукавички, що не промокають», просякнуті отрутою. За допомогою саме таких французька королева Катерина Медичі позбувалася небажаних їй людей. До цього часу рукавички прикрашали не тільки вишивкою, а й коштовностями, хутром. Найдорожчими були жіночі мереживні венеціанські рукавички найвитонченішої роботи.

У XVІІІ сторіччі в чоловічій моді ознакою витонченості і багатства вважають мережива й гудзики. З-під пишних і довгих манжетів рукавичок практично не видно, і тому вони поступово втрачають актуальність. Їх носять, але великого значення їм не надають. Зате мода на дамські рукавички процвітає. Жінки міняють цей предмет туалету тричі й більше разів на день.

На початку ХХ сторіччя вже виготовляли рукавички спеціального призначення: автомобільні, хірургічні, масажні тощо. Після Першої світової війни довгі жіночі рукавички вийшли із вжитку, на коротких робили манжети і прикрашали їх (пригадавши моду минулих сторіч) вишивкою, інкрустацією, лебедячим пухом, плісируванням.

Нині найрізноманітніших рукавичок є дуже багато: боксерські, бейсбольні, для мотоциклістів, велосипедистів, більярдистів і навіть... комп’ютерні (замість клавіатури й мишки). А нещодавно французи винайшли рукавичку, за допомогою якої можна на дотик визначати стиглість фруктів і тим самим вибрати найкращий момент для збирання врожаю. Вмонтовані у «розумну рукавичку» датчики під час зіткнення, наприклад, із яблуком видають різну інформацію: розмір плоду, вміст у ньому цукру та інших хімічних сполук, опірність його до ударів та інше. Цікаво, що ще запропонує нам науково-технічний прогрес?