На проспекті Волі в Києві відбувся інцидент. На чотирирічну дитину напала німецька вівчарка. На щастя, маля серйозно не постраждало. Прибулі на місце події співробітники Держслужби охорони Подільського району затримали 57-річного киянина — власника собаки. Той заперечував, що він хазяїн, поки тварина не підбігла і не почала лащитися. Знайшовся і повідок у кишені...

Кінологи впевнені, що агресія собаки — зовсім не ознака її поганого характеру, а результат жорстокого поводження з нею недосвідчених господарів, що створює всі умови для вирощування психічно неврівноважених і небезпечних тварин. На жаль, не всі розуміють, що тварина — не іграшка і не засіб самовираження. Виховувати свого улюбленця потрібно «з пелюшок». Виправити собаку в півторарічному віці (саме стільки років вівчарці, що напала на дитину) дуже складно навіть досвідченому дресирувальнику.

Найпоширеніший вид агресії — ієрархічний. Собака — зграйна тварина і їй властиво жити в суворому підпорядкуванні — ієрархічній структурі. Затвердивши себе головою у «зграї», собака «бере» віхи керування у свої лапи і починає тероризувати всю родину. Щоб цього не сталося, лідерство повинне залишатися за хазяїном! При цьому тварину ніколи не можна бити! Взаєморозуміння можна домогтися тільки завдяки взаємоповазі.

Агресія, що важко піддається корекції, — міжвидова. У її основі лежить хижацький інстинкт. Такий собака легко може погнатися за дитиною, що біжить, підсвідомо сприймаючи її, як здобич. Закріпившись в окремого собаки, цей поведінковий недолік передається у «спадок», і тварини, які ним володіють, вибраковуються. Такі собаки небезпечні тим, що, не маючи можливості реалізувати свій інстинкт нападу через заборони дресирувальника, свою агресивність переносять на нього самого. От чому небажано купувати щенят з рук у переходах, на стихійних ринках і т. д.

Як не дивно, але до агресивних тварин належать боягузливі собаки. Саме вони нападають на людину у найнесподіваніший момент. Нехай вас не вводить в оману вдавана дружелюбність тварини. Якщо собака притискає вуха, лиже руки, падає на спину, підставляючи живіт, — це може означати, що вона вас боїться. Повернувшись спиною до такого собаки, ви ризикуєте бути вкушеними. Цей вид агресії називають оборонною. Боягузтво, а разом з ним і звичка кусатися зникнуть, коли тварина відчує впевненість у собі. Для цього частіше беріть собаку із собою. Нехай вона більше спілкується з людьми, своїми побратимами. Не скупіться на добро та ласку, і результат не змусить себе чекати.

Причин, з яких собаки кусаються, багато: страх, біль, перезбудження, ревнощі. Але хоч би про який вид агресії ми говорили, якщо тварина психічно і фізично здорова (що стосується і її хазяїна), якщо її правильно утримувати і грамотно виховувати, проблем з некерованою агресивністю не виникне. Собаку не доведеться присипляти, як «безнадійну», або виганяти на вулицю, поповнюючи армію бездомних собак. Памятайте, що «собака буває кусюча тільки від життя собачого». Лише розважливість, терпіння і любов допоможуть вам придбати дійсно відданого друга, спілкування з яким принесе масу задоволень і незабутніх вражень на все життя.

Кілька простих правил на замітку кожному: по-перше, по можливості, уникати різних контактів із тваринами хижих порід, що живуть серед людей (це стосується не тільки собак), не гладити їх, не привертати уваги, тим паче, якщо тварина незнайома. По-друге, якщо собака погнався за вами, потрібно зупинитися, простягнути вперед сумку, парасольку, верхній одяг, одне слово, усе, що буде під рукою і при цьому стояти нерухомо. По-третє, не дивитися собаці в очі — прямий погляд розцінюється, як виклик.

Марина КОТЕНКО, прес-служба УДСО при ГУМВД України в Києві.